Cправа № 2-а-4103/09/0770
29 березня 2010 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі : головуючої судді Большакової О.О., з участю :
секретаря Совга Н. В, представника позивача ОСОБА_1, представника прокуратури ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом Ужгородського транспортного прокурора в інтересах держави в особі ОСОБА_4 державної інспекції на автомобільному транспорті та його структурного підрозділу територіального управління ОСОБА_4 державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень
встановив :
14 жовтня 2009 року Ужгородський транспортний прокурор звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_4 державної інспекції на автомобільному транспорті та його структурного підрозділу територіального управління ОСОБА_4 державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що накладені відповідно до постанови начальника Територіального управління ОСОБА_4 Державної автомобільної інспекції від 13 листопада 2008 року санкції сплаті не підлягають, оскільки застосовані щодо нього неправомірно , зокрема , відомості викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, також він не був повідомлений про час та місце розгляду справи про правопорушення. А так, просив відмовити у задоволенні позову.
Письмових заперечень щодо позовних вимог відповідач ОСОБА_5 суду не подав.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 державної інспекції на автомобільному транспорті ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідачем було допущено правопорушення, а саме відповідач здійснював надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів , перелік яких визначено статтею 39 Закону України" "Про автомобільний транспорт" , а саме була відсутня ліцензійна картка та розклад руху. Тому постановою начальника управління від 13 листопада 2008 року № 58374 щодо ПП ОСОБА_3 як суб'єкта підприємницької діяльності було застосовано штрафні санкції в розмірі 1700 гривень , які оскільки відповідач добровільно не оплатив до бюджету , підлягають стягненню в дохід держави в судовому порядку.
Представник прокуратури ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала з підстав, що викладені у позовній заяві.
Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з наступних підстав .
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії ВОІ № 582146 фізична особа - підприємець ОСОБА_3 з 6 лютого 2003 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
24 вересня 2008 року державні інспектори територіального управління Головавтоінспекції у Закарпатській області здійснили перевірку транспортного засобу марки ГАЗ 2705 -ЗПАХ12Д, номерний знак НОМЕР_1 , що належить приватному підприємцю ОСОБА_3 , мешканцю міста Ужгорода, вул. Достоєвського , 2/20
За результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено акт від 24 вересня 2008 року , згідно якого було встановлено порушення відповідачем вимог ст..39 Закону України „Про автомобільний транспорт", а відповідач здійснював надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів , перелік яких визначено статтею 39 Закону України" "Про автомобільний транспорт" , а саме була відсутня ліцензійна картка та розклад руху.
Як вбачається з копії акту, що наявна в матеріалах справи, водій погодився із зафіксованим порушенням .
Статтею 60 Закону України від 05.04.2001, № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" передбачено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт й встановлено штраф за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт автомобільним перевізником ОСОБА_5 постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Закарпатській області від 13 листопада 2008 року № 58374 на відповідача було накладено санкції в розмірі 1700 гривень.
Того ж дня копія вищевказаної постанови про застосування штрафних санкцій була надіслана відповідачу з пропозицією добровільно сплатити штраф.
Як вбачається з матеріалів справи , відповідач не оскаржив у встановленому порядку прийняте рішення про накладання на нього штрафних санкцій .
Також відповідач не подав суду доказів оплати них вищевказаних штрафів до державного бюджету у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено правомірно (відповідач не оскаржив у встановленому порядку постанову), а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 1700 гривень є обґрунтованими та їх слід задовольнити .
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного , керуючись ст.. ст.10, 11, 158-163 КАС України,
постановив
Позовні вимоги Ужгородського транспортного прокурора в інтересах держави в особі ОСОБА_4 державної інспекції на автомобільному транспорті та його структурного підрозділу територіального управління ОСОБА_4 державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 гривень задовольнити повністю .
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м.Ужгород , Достоєвського, 2/20) 1700 гривень штрафних санкцій на користь держави .
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги у 20 - денний термін після подання заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.186 КАС України .
Постанова відповідно до ч.І ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Головуюча О.О. Большакова
Повний текс постанови виготовлено та підписано 2 квітня 2010 року .