Cправа № 2а-0770/628/11
29 квітня 2011 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Большакової О.О.
при секретарі Кречко Л.В.
з участю
представників позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СААБ" до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправним та скасування розпорядження,
встановив:
23 лютого 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СААБ" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 районної державної адміністрації про скасування та визнання нечинним розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області №33 від 27 січня 201 Іроку .
Позовні вимоги мотивовані незаконністю вищевказаного рішення суб"єкта владних повноважень, оскільки, як зазначає позивач, цим рішенням були незаконно скасовані розпорядження голови райдержадміністрації від 23.09.2005 року №319 та №320, від 30.11.2005 року №448 „Про надання земельної ділянки в оренду" (з доповненнями, внесеними розпорядженнями голови райдержадміністрації від 14.10.2008 року №434), якими ТОВ "СААБ" було надано в довгострокову оренду земельні ділянки. Так, позивач зазначив, що він неодноразово звертався до ОСОБА_3 РДА із пропозиціями укласти договори оренди земельних ділянок на виконання розпоряджень ОСОБА_3 РДА від 23.09.2005 року № 319, від 23.09.2005 року № 320, від 30.11.2005 року № 448. До пропозиції товариством було надано проекти договорів оренди земельних ділянок, а саме: земельної ділянки на території Астейської сільради загальною площею 0,6138 га, земельної ділянки на території Мочолянської сільради загальною площею 4,8171 га та земельної ділянки на території Бенянської сільради загальною площею 2,8450 га. Разом з тим, жодного реагування на ці пропозиції з боку відповідача не було. Також позивач вважає неправильним твердження відповідача, який як на підставу винесення оскарженого розпорядження посилається на довідку КП „ОСОБА_3 БТІ БРР" від 21.01.2011 року №18 проте, що ТОВ „СААБ" не має належних йому на праві власності об'єктів нерухомого майна, розташованих на спірних земельних ділянках, оскільки ТОВ „СААБ" належить нежила будівля майстерні та належні до неї допоміжні будівлі за №1 в урочищі „Навербаня" на території Бенянської сільської ради Берегівського району. А так позивач вважає, що розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області №33 від 27 січня 201 Іроку порушує його законні права та інтереси, є протиправним та підлягає скасуванню .
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги в повному бязі та дала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви. Також представник позивача додатково пояснила, що 14 червня 2008 року ТОВ "СААБ" згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу отримало у власність не житлову будівлю майстерні та допоміжні будівлі за №1 в урочищі "Невербаня" Бенянської сільської ради. Цей правочин було зареєстровано нотаріусом при нотаріальному посвідченні договору шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів. Отже, ТОВ "СААБ", не дивлячись на відсутність державної реєстрації в ОСОБА_3 БТІ права власності на об"єкт нерухомого майна в урочищі "Невербаня" є власником такого майна. Також представник позивача зауважила, що оскаржене розпорядження винесене головою ОСОБА_3 районної державної адміністрації з перевищенням своїх повноважень, оскільки згідно статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Згідно статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації, розпорядження голови державної адміністрації також може бути скасовано Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку. Тому, на думку представника позивача, відповідач повинен був звернутися до суду з відповідним позовом про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації від 23.09.2005 року №319 та №320, від 30.11.2005 року №448 „Про надання земельної ділянки в оренду" або ж до Закарпатської обласної державної адміністрації з відповідною пропозицією щодо скасування розпоряджень, що не було здійснено. А так, відповідач видав незаконне розпорядження поза межами наданих йому повноважень. Тому представник позивача вважає розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області №33 від 27 січня 2011 року незаконним та просила його скасувати.
Відповідач ОСОБА_3 районна державна адміністрація Закарпатської області заперечила щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що ТОВ "СААБ" не реалізувало розпорядження голови Брегівської райдержадміністрації від 23.09.2005 року №319 та № 320, від 30.11.2005 року №448, якими ТОВ "СААБ" було надано в довгострокову оренду земельні ділянки та не уклало відповідні договори оренди земельних ділянок. Також на території цих земельних ділянок немає об'єктів нерухомості, які б належали позивачу на праві власності.
Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та пояснив, що оскаржене розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області №33 від 27 січня 2011року є законним та не порушує прав та законних інтересів позивача, оскільки ТОВ "СААБ" протягом п'яти років не уклало договори оренди земельних ділянок згідно розпоряджень голови ОСОБА_3 РДА від 23.09.2005 року № 319, від 23.09.2005 року № 320, від 30.11.2005 року № 448. Законом України від 16 вересня 2008 року були внесені зміни до статей 124, 134 Земельного кодексу України, якими встановлено, що передача в оренду земельних ділянок державної власності здійснюється шляхом укладання договорів оренди за результатами проведення земельних торгів, крім певних випадків, коли юридична особа є власником нерухомості на цій земельній ділянці. Оскільки ТОВ "СААБ" не має нерухомості на земельних ділянках, наданих йому в оренду згідно розпоряджень голови ОСОБА_3 РДА від 23.09.2005 року № 319, від 23.09.2005 року № 320, від 30.11.2005 року № 448, законних підстав для надання позивачу вищевказаних земельних ділянок немає. Крім того, представник відповідача наполягав на тому, що об"єкт нерухомості -нежила будівля майстерні та належні до неї допоміжні будівлі в урочищі "Навербаня" на території Бенянської сільської ради, що були предметом купівлі-продажу згідно договору, укладеного ТОВ "СААБ" 14 червня 2008 року, знаходиться поза межами земельних ділянок, право постійного користування якими було припинено розпорядженням голови райдержадміністрації від 31 серпня 2004 року № 409. Крім того, зауважив, що до районної державної адміністрації звернулися із заявами про надання їм в оренду земельних ділянок, що є предметом оренди згідно скасованих розпоряджень, фізичні особи, які мають у власності об'єкти нерухомості, які розташовані на цих земельних ділянках. На підставі вищевикладеного, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, що наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з таких мотивів.
Судом встановлено, що 27 січня 2011 року головою ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області було винесено розпорядження № 33 „Про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації".
Згідно цього розпорядження відповідно до статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" було скасовано розпорядження голови Брегівської районної державної адміністрації від 23 вересня 2005 року №319 та №320, від ЗО листопада 2005 року № 448 „Про надання земельної ділянки в оренду" (з доповненнями, внесеними розпорядженнями голови райдержадміністрації від 14.10.2008 року №434).
Як підставу для скасування вищевказаних розпоряджень голови райдержадміністрації було зазначено, що розпорядженнями від 23 вересня 2005 року №319 та №320, від 30 листопада 2005 року №448 було рекомендовано Товариству з обмеженою відповідальністю "СААБ" укласти договори оренди земельних ділянок, які укладені не були. Законом України від 16 вересня 2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" були внесені зміни до статей 124, 134 Земельного кодексу України, які регулюють порядок передачі земельних ділянок в оренду, згідно з якими передача в оренду земельних ділянок державної власності здійснюється шляхом укладання договорів оренди за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України. ТОВ "СААБ" не відноситься о юридичних осіб, зазначених у частинах другій, третій статті 134 Земельного кодексу України, оскільки згідно довідки Комунального підприємства "ОСОБА_3 бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 районної ради" від 21 січня 2011 року №18 ТОВ "СААБ" не має належних йому на праві власності об'єктів нерухомого майна, розташованих на спірних земельних ділянках.
Суд вважає це розпорядження законним з таких підстав.
Як вбачається із ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року N 586-ХІУ виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Стаття 17 Земельного кодексу України передбачає, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;
Згідно п. 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
23 вересня 2005 року головою ОСОБА_3 районної державної адміністрації в порядку ст. 123 Земельного Кодексу України та ст. 16 ЗУ "Про оренду землі" було видано розпорядження № 319 "Про надання земельної ділянки в оренду", згідно якого було затверджено матеріали техінвентаризащї земельної ділянки на території Астейської сільради (Берегівський р-н) загалі_ною площею 0,6138 га, надано дану земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю "СААБ" у довгострокову оренду строком на 50 років, та було рекомендовано вищенаведеному товариству укласти договір оренди на земельну ділянку з ОСОБА_3 РДА.
23 вересня 2005 року ОСОБА_3 районною державною адміністрацією також було видано розпорядження № 320 "Про надання земельної ділянки в оренду", згідно якого, було затверджено матеріали техінвентаризації земельної ділянки на території Мочолянської сільради загальною площею 4,8171 га, надано дану земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю "СААБ" у довгострокову оренду строком на 50 років, та було рекомендовано вищенаведеному товариству укласти договір оренди на земельну ділянку з ОСОБА_3 РДА.
ЗО листопада 2005 року ОСОБА_3 районною державною адміністрацією було видано розпорядження № 448 "Про надання земельної ділянки в оренду", згідно якого, було затверджено матеріали техінвентаризації земельної ділянки на території Бенянської сільради загальною площею 2, 8450 га, надано дану земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю "СААБ" у довгострокову оренду строком на 50 років, та було рекомендовано вищенаведеному товариству укласти договір оренди на земельну ділянку з ОСОБА_3 РДА.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ "СААБ" не було укладено з ОСОБА_3 районною державною адміністрацією договорів оренди земельних ділянок, що були надані йому в оренду згідно з розпорядженнями № 319, 320 від 23 вересня 2005 року та № 448 від 30 листопада 2005 року.
16 вересня 2008 року Верховною Радою України було прийнято Закон України від 16.09.2008 року № 509-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" , згідно якого статтю 124 Земельного кодексу України було викладено в новій редакції.
Згідно статті 124 Земельного кодексу України ( в редакції від 16 вересня 2008 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Частиною 3 цієї статті встановлено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Як вбачається з довідки Комунального підприємства "Брегівське бюро технічної ивентаризації Брегівської районної ради № 80 від 4 березня 2011 року за ТОВ "СААБ" в м.Берегово та ОСОБА_3 районі нерухомого майна не зареєстровано. Договір купівлі-прбдажу від 14 червня 2008 року за реєстром № 202489 в БТІ не зареєстрований.
Суд відхиляє доводи представника позивача щодо набуття права власності на земельну ділянку з моменту укладання договору купівлі -продажу, оскільки згідно з ч. ч. 1,2,4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ч. 4 ст. 334 ЦК України).
Це положення кореспондується з нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень",
Таким чином, суд вважає, що право власності ТОВ "СААБ" на нерухомість в урочищі "Невербаня" на території Бенянської сільської ради згідно договору від 18 червня 2008 року, не виникло у зв"язку з відсутністю реєстрації такого відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
А так, підстав для передачі позивачу земельної ділянки в оренду без проведення торгів відповідно до ст.. 124 , 134 Земельного кодексу України немає.
Суд також відхиляє доводи представника позивача щодо перевищення позивачем своїх повноважень , оскільки згідно Закону України від 09.04.1999 року № 586-ХІУ "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону України, до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля відносяться зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.
А так, на виконання наданих відповідачу повноважень, голова районної державної адміністрації вправі видавати розпорядження щодо надання в оренду та припинення оренди земельних ділянок, що перебувають в державній власності.
Крім того, суд зауважує, що позивачем не було укладено договори оренди земельних ділянок, тобто ці земельні ділянки не перебували у його користуванні, а так права ТОВ "СААБ" оскаржуваним розпорядженням не були порушені.
Таким чином, при прийнятті оскарженого розпорядження від 27 січня 2011 року голова ОСОБА_3 районної державної адміністрації Закарпатської області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а так підстав для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень немає.
Судові витрати стягненню не підлягають .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України,
постановив:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СААБ" до ОСОБА_3 районної державної адміністрації про скасування розпорядження відмовити .
Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуюча
Постанова відповідно до ч.І ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 6 травня 2011 року
Головуюча О.О.Большакова