справа № 2а-0770/2442/11
рядок статзвіту -8.1.5
код - 08
24 листопада 2011 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання Корчинській В.А.,
сторони у судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач -Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція в Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , якою просить стягнути податковий борг у сумі 3606,84 грн.
26.09.2011 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі і просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову відповідачем суду не надано. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, то розглядає справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 03.06.2011 року включено відомості до державного реєстру про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, що проживає за адресою: 89440, АДРЕСА_1, та якому присвоєно ідентифікаційних код НОМЕР_1.
Відповідач взятий на облік від 25.06.1994 року за №571 до Ужгородської МДШ, що підтверджується довідкою №571 від 25.06.1994 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92р. №2535/ХП, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до зазначеного відповідач самостійно задекларував податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності:
листопад - грудень 2010 року - податкова декларація № 1919 від 10.02.2010 року у загальній сумі - 1202,28 грн. (помісячно в сумі 601,14грн.);
січень -квітень 2011 року - податкова декларація №3222 від 31.01.2011р. у загальній сумі 2 404,56 (помісячно в сумі 601,14грн.)
Статтею 17 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
В порушення вищенаведеного відповідач не сплачував орендну плату визначену в податковій декларації № 1919 від 10.02.2010 року у загальній сумі - 1202,28 грн. ( за листопад - грудень) та в податковій декларації №3222 від 31.01.2011р. у загальній сумі 2 404,56грн. (за січень - квітень 2011р.).
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що діяв у період виникнення боргу) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Ужгородською МДПІ на підставі пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІV на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу № 1/440 від 08.05.2003 року та згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вручено 11.07.2003 року та направлено податкову вимогу № 2/510 від 06.09.2005 року, однак у зв'язку з неможливістю вручити дану вимогу, Ужгородською МДПІ відповідно до пп. 6.2.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111 дана вимога була розміщена 14.09.2005 року на дошці податкових повідомлень, що підтверджується актами про розміщення податкових вимог на дошку податкових повідомлень.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно статті 16 Податкового-кодексу України, одним із обов'язків платників податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим
Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Враховуючи обставини встановлені у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства, і, зважаючи на це, такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -
Позов Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення податкового боргу -задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (89440, АДРЕСА_1, ідентифікаційних код НОМЕР_1) до місцевого бюджету податковий борг в розмірі 3606(три тисячі шістсот шість) гривень 84(вісімдесят чотири) коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Іванчулинець Д.В.