Cправа № 2а-0770/2044/11
Ряд стат. звіту № 8.2.1
Код - 12
22 листопада 2011 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Плеханова З.Б. за участю секретаря судового засідання Немеш Ю.С.. та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2
відповідача : Свалявська міжрайонна Державна податкова інспекція - представник ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2011 року , -
ОСОБА_1 звернувся в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2011 року № 0004311700/1041/10/НОМЕР_1 про сплату 116445,00 грн. податку на додану вартість, в тому числі 93156,00 грн. за основним платежем та 23 289,00 грн. за штрафними санкціями, а також № 0004311700/1042/10/НОМЕР_1 про донарахування 75 337,17 грн. податку з доходів зі фізичних осіб.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що вищевказані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі ОСОБА_4 відповідача від 23.02.11 року, висновки якого є безпідставними у зв'язку з тим, що податкова інспекція посилається на п.п.1,5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", стверджуючи, що позивач здійснював підприємницьку діяльність з перевищенням кількості залучених осіб дозволених законом, а саме: у трудових відносинах з позивачем протягом року перебувало більше 10 осіб. Однак даний факт не відповідає дійсності, оскільки з вказаними особами позивач уклав договори оренди, а не трудові договори, і оскільки особи є фізичними особами -підприємцями, а не фізичними особами, то нотаріальна форма договорів не передбачена законодавством. У зв'язку з тим , що кількість найманих працівників , з якими ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах за 2001-2010 роки не перевищувала встановлений ліміт, то правових підстав для переведення його із спрощеної системи оподаткування на загальну та донарахування податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності у контролюючого органу не було. Крім того , оскільки у зазначений період ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування і сплачував єдиний податок, то він не може бути одночасно платником податку на доходи фізичних осіб за цей період, а реєстрація платником ПДВ є правом платника, а не обов'язком до того часу, поки він застосував спрощену систему.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з мотивів викладених у письмових запереченнях та пояснив, що в ході проведення перевірки було встановлено, СПД-фізична особа ОСОБА_1 з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, та згідно поданих заяв про право застосування спрощеної системи оподаткування обрав види діяльності - оптова торгівля та надання транспортних послуг вантажними автомобілями по Україні та за її межами, для чого використовує 36 власних транспортних засобів. Оскільки було встановлено, що з позивачем перебували у трудових відносили більше 10 осіб у першому кварталі 2008 року, а обсяг виручки за 2008 рік склав 361 900 грн., то позивач з 01 квітня 2008 року повинен був перейти на загальну систему оподаткування, а оскільки для перевірки ФОП ОСОБА_1 не надав документально підтверджені витрати, то валові витрати були визначені по встановленій нормі витрат і донараховано 75 337,17 грн. податку з доходів фізичних осіб, а у відповідності до Закону "Про податок на додану вартість " - 93 156 грн.
Заслухавши сторони, з'ясувавши обставини на підставі досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 зареєстрований 14.03.2000 року як фізична особа-підприємець, що стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 ВОО № 083768 ( а.с. 20)
23 лютого 2011 року Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області був складений ОСОБА_4 № 1/1700/НОМЕР_1 "Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (код ЄРДПОУ-2458214254) за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року."
В пункті 1.16 ОСОБА_4 зазначено, що протягом періоду, що охоплений перевіркою підприємець ОСОБА_1 використовував працю найманих працівників згідно поданих звітів 1-ДФ. Також в пункті 1.17 ОСОБА_4 вказано , що на запит Свалявської МДПІ до ДП "Служба міжнародних автомобільних перевезень " щодо фактів перетину державного кордону автотранспортними засобами, які належать СГД-фізичній особі ОСОБА_1 було отримано інформацію про всі випадки перетину митного кордону України автотранспортними засобами, що належать підприємцю і виявлено, що на протязі 2008-2009-2010 років СГД ОСОБА_1 використовував працю незареєстрованих найманих працівників крім 10 зареєстрованих.
Як встановлено в ОСОБА_4 перевірки сума виручки згідно звітів платника єдиного податку за 2008 рік сума виручки від реалізації склала 361900 грн.
Згідно висновків, зроблених в ОСОБА_4 перевірки, відповідачем порушено пп.2.3.1 п.2.3 ст. 2, п.9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість " , в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 93 156 грн., на підставі чого 10 березня 2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0004311700/1041/10/НОМЕР_1 , а також виявлені порушення п. 1 п. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", внаслідок чого 10 березня 2011 року винесено податкове повідомлення рішення № 0004311700/1042/10/НОМЕР_1 про донарахування 75 337,17 грн. податку з доходів з фізичних осіб. ( а.с. 16-19).
Як вбачається з договорів оренди від 2007 року СПД ФО ОСОБА_1 надав в орендне користування автомобілі з напівпричіпами СПД ФО ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 В умовах вказаних договорів зазначено, що орендодавець зобов'язаний надати орендареві необхідну документацію на автомобіль та напівпричіп, включаючи свідоцтва, сертифікати та інші дозвільно-супроводжуючі документи згідно Законодавства України та міжнародних договорів. Вказані договори підписані сторонами , нотаріально не оформлені.
Статтею 799 ЦК України встановлено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. В статті 800 ЦК України зазначено, що наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.
У вищевказаних випадках надання в оренду відповідачем своїх транспортних засобів законодавство передбачає спеціальне оформлення використання транспортного засобу. Так відповідно до п. 15 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1388 від 07.09.98 р., якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування.
Оскільки стороною вищевказаних договорів найму транспортного засобу є фізична особа, такі договори підлягали нотаріальному посвідченню. Відповідно до п. 105 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, договори про найм (оренду) або позичку транспортного засобу посвідчуються нотаріусами незалежно від місця їх реєстрації. Відповідно до ст. 220 ЦК України, в разі недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, він вважається нікчемним та не породжує правових наслідків.
Згідно свідоцтв про реєстрацію всіх транспортних засобів, які були надані в оренду, їх власником є фізична особа ОСОБА_1. Оскільки договори оренди, які уклав відповідач не були належним чином оформлені, орендарі не провели відповідну державну реєстрацію в ДАІ орендованих транспортних засобів, однак використовували їх у своїй діяльності , з чого слідує , що всі орендарі перебували у трудових відносинах з відповідачем, що також зазначено у ст. 24 КЗпП України , зокрема, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.
У відповідності до ст.1 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва " спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
В статті 5 Указу визначено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
У пункті 9.12.1. Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб" визначено , що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Пунктом 22.10.вищевказаного Закону визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" , крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно з розділом IV Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення ридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
В додатку до Інструкції про прибутковий податок з громадян, якою встановлені норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року N 12, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за N 64 ) при наданні послуг вантажним автотранспортом враховується норма витрат у розмірі 55 відсотків до суми валового доходу.
У відповідності до п. 2.3. Закону України "Про податок на додані вартість" особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Згідно п. 9.4 Закону України "Про податок на додані вартість", якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування., а об'єктом оподаткування у відповідності до а.3.2.1 Закону є поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем є правомірними, скасуванню не підлягають, оскільки відповідають вимогам ч.3.ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України суд,
В позові ОСОБА_1 до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2011 року № 0004311700/1042/10/НОМЕР_1 та №0004311700/1041/10/НОМЕР_1 відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Плеханова З.Б.