16 вересня 2015 року м.Житомир справа № 806/1232/15
категорія 8.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
секретар судового засідання Іщенко І.П.,
за участю: представників позивача та відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем 16.10.2014 було винесено податкові повідомлення-рішення №0001672200, яким застосовано штрафні санкції на суму 10000,00 грн., №0001682200, яким застосовано штрафні санкції на 2721 грн., №0001692200, яким застосовано штрафні санкції на 37005 грн. У цих рішеннях вказано, що вони винесені на підставі акту перевірки №0227/06/30/22/НОМЕР_1 від 25.09.2014р. Позивач вказує на те, що перевірка у магазині не проводилась, а складений акт є незаконним, безпідставним та надуманим, особами, що його складали. Наведене на думку позивача, підтверджує факт порушення процедури проведення перевірки, а тому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені на підставі цього акту.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення, вказавши що всі оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено обгрунтовано, а перевірку проведено з дотриманням норм чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2014 р. Бердичівською ОДПІ було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій свідоцтв, у тому числі свідоцтва про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За результатами проведеної перевірки було складено акт №0227/06/30/22/НОМЕР_1 від 25.09.2014р.
У зазначеному акті контролюючим органом зафіксовано порушення ФОМ ОСОБА_1, які полягають у тому, що не забезпечено щоденний друк z-звітів за 29.07.2014 та 02.08.2014, не забезпечено збереження з №0588 по №0593 включно. Також, зазначено, що згідно наданої контрольної стрічки за 18.06.2014 реалізовано 4 пляшки горілки "Душевна" 0,5 л. 40% по ціні 33,00 грн. за пляшку, 19.06.2014 реалізовано коньяк "Грінвіч" 4* 0,5 л. 3 пляшки по ціні 56,00 грн. за пляшку, 01.08.2014 реалізовано 2 пляшки горілки "Мороша Джерельна" 1л. 40% по ціні 68,00 грн. за пляшку, чим порушено вимоги Постанови КМУ №1017 від 07.11.2012. Крім того, вказано, що не забезпечено оприбуткування готівкової виручки у Розділ 2 КОРО №06030034431 р.4 з 25.06.2014 по 12.07.2014 на суму 5360,00 грн. з 10.08.2014 по 12.08.2014 на суму 1160 грн., за 29.07.2014 на суму 519 грн., за 23.09.2014 на суму 362 грн., чим порушено вимоги п.п. 2.2, 2,6 Постанови КМУ №637.
Позивач не оспорює виявлених фактів порушень вказаних у акті, а щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень винесених на підставі вказаного акту перевірки позивач стверджує про те, що відповідачем було порушено процедуру перевірки.
Суд, не погоджується з такою позицією позивача з огляду на наступне.
У ході розгляду справи контролюючим органом було надано опис фактичної наявності коштів від 24.09.2014 року, підписаний зокрема і ФОП ОСОБА_1, у якому вказано, що позивач власноручно перерахувала кошти, які знаходились на місці проведення розрахунків під час проведення перевірки.
Водночас, відповідачем було надано акт від 25.09.2014 №56/06/30/22 про відмову ФОП ОСОБА_1 від підписання матеріалів перевірки.
Наведені факти на думку суду підтверджують факт проведення перевірки та спростовують твердження позивача щодо того, що перевірка не проводилась контролюючим органом.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що без проведення перевірки контролюючий орган був позбавлений можливості навести у акті факти порушень, оскільки виявлені порушення, які вказані у акті ґрунтуються на матеріалах звітності позивача, які знаходяться виключно у місцях здійснення реалізації товарів.
З оглянутої у ході розгляду справи наданої позивачем КОРО, підтверджено факти виявлених відповідачем порушень, оскільки це чітко зафіксовано z-звітами, копії яких долучено до матеріалів справи.
Разом з тим, слід відмітити, що згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Як встановлено судом, позивач, допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та як наслідок не використав свого права не допуску посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до проведення перевірки, а тому, суд визнає посилання позивача на порушення його прав - безпідставними.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого рішення, а тому позов є необґрунтованим у зв'язку з чим у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 314,56 грн.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.С. Токарева
Повний текст постанови виготовлено: 23 вересня 2015 р.