Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 вересня 2015 р. Справа № 805/4189/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Грищенка Є.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства Костянтинівського державного хімічного заводу до відділу Державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного управління юстіції про зняття арешту з майна,-
Державне підприємство Костянтинівський державний хімічний завод (далі по тексту КДХЗ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного управління юстіції (далі по тексту ВДВС Костянтинівського МУЮ) про зняття арешту з майна.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29 листопада 2012 року відповідачем, при виконанні вимоги УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі № 538у від 5 листопада 2012 року, було накаладено арешт на все майно позивача. На теперішній час на підприємстві виникла необхідність у списанні об'єктів нерухомого майна, яке непридатне для експлуатації, у зв'язку з чим комісією позивача було проведено огляд майна, складені відповідні акти інвентаризації майна, що пропонується до списання і встановлено, що зазначене майно підлягає демонтажу та розборці для запобігання загрози життю працівників підприємства. На підставі протоколу засідання комісії зі списання майна № 2 від 14.11.2014 року та протоколу засідання постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 9 від 18.11.2014 року, між КДХЗ та ТОВ «Содружество» був укладений договір № Р38-СМ від 25 листопада 2014 року про проведення обстежень будівельніх конструкцій будівель та споруд КДХЗ та розробки висновків про їх технічний стан. Згідно зі звітом ТОВ «Содружество», майно позивача, що пропонується до списання мимовільно руйнується, тривалий термін не використовується, економічно недоцільно для відновлення робіт, знаходиться в аварійному стані, непридатно для експлуатації та небезпечне для працівників підприємства. Позивач зазначає, що наявність арешту майна перешкоджає КДХЗ у здійсненні заходів по списанню майна, які передбачені постановою КМУ «Про затвердження Порядку списання об'єктів державної власності» № 1314 від 08.11.2007 року. Посилаючись на положення ч. 4 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», позивач вважає, що у відповідача є всі правові підстави для зняття арешту з майна, що пропонується до списання. Враховуючи, що на теперишній час відповідачем не був знятий арешт, позивач просить суд зняти арешт із зазначеного майна.
17 вересня 2015 року позивачем були подані уточнення до адміністративного суду (т.2 а.с. 158-159), в яких він уточнив прохальну частину позову та просив суд зняти арешт, накалдений відповідно до постанови ВДВС Костянтинівського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.11.2012 року по виконавчому провадженню № 35464385 (зведене виконавче провадження № 355521006), з наступного майна: будівлі контори транспортного цеху (інв. № 000363) (1973 р.в.е.) балансовою вартістю 74042, 85 грн., відділення випарки (інв. № 100125) (1980 р.в.е.) балансовою вартістю 704278, 08 грн., будівлі складу готового продукту (інв. № 100116) (1970 р.в.е.) балансовою вартістю 254677, 138 грн., будівлі головного корпусу (інв. № 100120) (1970 р.в.е.) балансовою вартістю 2231076, 11 грн., корпусу побутового (інв. № 100124) (1981 р.в.е.) балансовою вартістю 123416, 41 грн., складу коксика і целестину (інв. № 100127) (1981 р.в.е.) балансовою вартістю 145917, 51 грн., будівлі знешкодження шламів (інв. № 100126) (1981 р.в.е.) балансовою вартістю 506073, 94 грн., будівлі сульфогідратної установки (інв. № 100119) (1970 р.в.е.) балансовою вартістю 49983, 79 грн., будівлі складу апатита (інв. № 000051) (1963 р.в.е.) балансовою вартістю 332710, 21 грн., будівлі службовопобутових приміщень (інв. № 000043) (1966 р.в.е.) балансовою вартістю 87893, 63 грн., будівлі вапняного молока установки (інв. № 000160) (1980 р.в.е.) балансовою вартістю 92836, 16 грн., будівлі трансформаторної підстанції № 3 (інв. № 000711) (1958 р.в.е.) балансовою вартістю 3225, 52 грн., будівлі експерементального відділення (інв. № 000761) (1951 р.в.е.) балансовою вартістю 0 грн., градирні (інв. № 001922) (1987 р.в.е.) балансовою вартістю 1400 грн., будівлі хімводоочистки 1 (інв. № 000459) (1987 р.в.е.) балансовою вартістю 426032, 96 грн., будівлі хімводоочистки 2 (інв. № 000562) (1960 р.в.е.) балансовою вартістю 61441, 94 грн., будівлі фельдшерського пункту (інв. № 000871) (1965 р.в.е.) балансовою вартістю 2208, 74 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. До суду надіслав клопотання, в якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами (т. 2 а.с. 160).
Предстаник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. До суду надіслав заперечення, в яких просив розглянути справу в порядку письмового провадження та прийняти рішення по справі на розсуд суду (т. 2 а.с. 161).
Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи надану відповідачем заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Державне підприємство Костянтинівський державний хімічний завод є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 05766362 що підтверджується витягом від 12 червня 2015 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с. 11-13).
Відповідно до статуту КДХЗ засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству промислової політики України (т.1 а.с.15-25).
27 листопада 2012 року державним виконавцем ВДВС Костянтинівського МУЮ було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 35464385) по вимогі УПФУ в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі № 538у від 5 листопада 2012 року на суму 281064, 43 грн. Боржником по вказаному виконавчому провадженю є підприємство позивача (т. 2 а.с. 154).
29 листопада 2012 року постановою відповідача було накаладено арешт на все майно позивача (т. 2 а.с. 153), про що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було зроблено відповідний запис за реєстраційним номером 13314308 (т. 2 а.с. 157).
Наказом в.о. директора позивача № 18/1 від 9 лютого 2015 року для встановлення факту непридатності 17 об'єктів нерухомого майна та неможливості їх використання іншим чином, а також для оформленя документів на їх списання було утворено відповідну комісію зі складу працівників (т.2 а.с. 134).
Комісією позивача було проведено огляд майна підприємства та 9 лютого 2015 року складені відповідні акти інвентаризації майна, що пропонується до списання, акти технічного стану будівель та споруд та акти на списання майна (т.1 а.с. 48-84).
Відповідно до акту інвентаризації майна, що пропонується до списання (т.2 а.с. 48-50), майно підприємства, що пропонується до списання складається з: будівлі контори трансортного цеху (інв. № 000363) (1973 р.в.е.), відділення випарки (інв. № 100125) (1980 р.в.е.), будівлі складу готового продукту (інв. № 100116) (1970 р.в.е.), будівлі головного корпусу (інв. № 100120) (1970 р.в.е.), корпусу побутового (інв. № 100124) (1981 р.в.е.), складу коксика і целестину (інв. № 100127) (1981 р.в.е.), будівлі знешкодження шламів (інв. № 100126) (1981 р.в.е.), будівлі сульфогідратної установки (інв. № 100119) (1970 р.в.е.), будівлі складу апатита (інв. № 000051) (1963 р.в.е.), будівлі службовопобутових приміщень (інв. № 000043) (1966 р.в.е.), будівлі вапняного молока установки (інв. № 000160) (1980 р.в.е.), будівлі трансформаторної підстанції № 3 (інв. № 000711) (1958 р.в.е.), будівлі експерементального відділення (інв. № 000761) (1951 р.в.е.), градирні (інв. № 001922) (1987 р.в.е.), будівлі хімводоочистки 1 (інв. № 000459) (1987 р.в.е.), будівлі хімводоочистки 2 (інв. № 000562) (1960 р.в.е.), будівлі фельдшерського пункту (інв. № 000871) (1965 р.в.е.).
В актах технічного стану будівель та споруд (т.2 а.с. 51-67) комісія позивача дійшла висновку, що зазначене майно підлягає демонтажу та розборці для запобігання загрози життю працівників підприємства.
На підставі протоколу засідання комісії зі списання майна № 2 від 14.11.2014 року та протоколу засідання постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій № 9 від 18.11.2014 року (т. 2 а.с. 141-142) між КДХЗ та ТОВ «Содружество» був укладений договір № Р38-СМ від 25 листопада 2014 року про проведення обстежень будівельних конструкцій будівель та споруд КДХЗ та розробки висновків про їх технічний стан (т.2 а.с.135).
На виконання вказаного договору у грудні 2014 року ТОВ «Содружество» надало звіти про технічний стан майна підприємства, що пропонується до списання: будівлі контори трансортного цеху (інв. № 000363) (1973 р.в.е.), відділення випарки (інв. № 100125) (1980 р.в.е.), будівлі складу готового продукту (інв. № 100116) (1970 р.в.е.), будівлі головного корпусу (інв. № 100120) (1970 р.в.е.), корпусу побутового (інв. № 100124) (1981 р.в.е.), складу коксика і целестину (інв. № 100127) (1981 р.в.е.), будівлі знешкодження шламів (інв. № 100126) (1981 р.в.е.), будівлі сульфогідратної установки (інв. № 100119) (1970 р.в.е.), будівлі складу апатита (інв. № 000051) (1963 р.в.е.), будівлі службовопобутових приміщень (інв. № 000043) (1966 р.в.е.), будівлі вапняного молока установки (інв. № 000160) (1980 р.в.е.), будівлі трансформаторної підстанції № 3 (інв. № 000711) (1958 р.в.е.), будівлі експерементального відділення (інв. № 000761) (1951 р.в.е.), градирні (інв. № 001922) (1987 р.в.е.), будівлі хімводоочистки 1 (інв. № 000459) (1987 р.в.е.), будівлі хімводоочистки 2 (інв. № 000562) (1960 р.в.е.), будівлі фельдшерського пункту (інв. № 000871) (1965 р.в.е.) (т.1 а.с. 114-245, т.2 а.с.1-133).
В звітах експерт дійшов висновку, що зазначені вище об'єкти знаходяться у аварійному стані, непридатному для експлуатації та небезпечному для працівників підприємства. Крім того, враховуючи вартість середніх кошторисних робіт, експерт вказав на економічну доцільність демонтажу вказаних об'єктів.
Посилаючись на положення ч. 4 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», позивач вважає, що зазначені вище звіти про технічний стан дають відповідачу всі правові підстави для зняття арешту з майна, що пропонується до списання, у зв'язку з чим звернувся до суду із заявленим позовом.
Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
В свою чергу участь експертів, спеціалістів та суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання у виконавчому провадженні передбачена положеннями ст. 13 Закону України «Про виконавче провадженя».
Так відповідно до вказаної норми для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.
Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.
Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення.
Виходячи із системного аналізу ст. 13 та ч. 4 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» суд зазанчає, що письмовий висновок щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника може бути врахований державним виконавцем лише у разі, якщо він зроблений експертом або суб'єктом оціночної діяльності, який був залучений до участі виключно постановою державного виконавця по даному виконавчому провадженню та містить в собі відповіді на питяння, що ставились державним виконавцем у постанові.
В даному випадку звіти, на які посилається позвач були виконані не за постановою державного виконавця, а за договором між позивачем та ТОВ «Содружество».
Відповідно до договору № Р38-СМ від 25 листопада 2014 року, який був укладений між ТОВ «Содружество» та позивачем, виконавець (ТОВ «Содружество») мав здійснити обстеження будівельних конструкцій будівель та споруд КДХЗ та розробити висновки про їх технічний стан (п. 1.1 Договору).
Таким чином, перед експертом були поставлені питання стосовно технічного стану будивель, споруд та конструкцій, а не щодо можливості чи доцільності реалізації майна підприємства.
Крім того суд зазначає, що ТОВ «Содружество» має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 031044 від 29 лютого 2012 року (т.2 а.с. 138).
Відповідно до вказаної ліцензії ТОВ «Содружество» має право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури за переліком робіт згідно з додатком.
Додатком до лицензії (т. 2 а.с. 139) передбачений дозволений перелік робіт для ТОВ «Содружество» із створенням об'єктів архітектури, серед яких є технічний огляд і оцінка стану будівельних конструкцій, споруд та інженерних мереж.
Звіти про технічній стан майна підприємства були зроблені експертом ОСОБА_1, який згідно кваліфікаційного сертифікату Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 000575 від 31 липня 2012 року був атестований експертом з технічного обстеження будівель і споруд.
В зазначених звітах, окрім технічного стану об'єктів нерухомості експерт зробив висновок, щодо економічної доцільності демонтажу вказаних об'єктів, враховуючи при цьому вартість усереднених кошторисних робіт по проведенню реконструкції.
Суд зауважує на тому, що кваліфікаційний сертифікат Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 000575 від 31 липня 2012 року не підтверджує відповідну атестацію експерта ОСОБА_1 з питань оцінювання вартості робіт на відновлення або демонтаж об'єктів нерухомості. Крім того, додаток до ліцензії ТОВ «Содружество» також не містить в своєму переліку вказаний вид діяльності.
Враховуючи, викладене, суд приходить до висновку, що звіти, на які посилається позивач в обгрунтування заявленого позову, не є тими експертними висновками, які в розумінні ч. 4 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для знаняття арешту державним виконавцем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову державного підприємства Костянтинівського державного хімічного заводу до відділу Державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного управління юстіції про зняття арешту з майна- відмовити.
Постанова прийнята в порядку письмового провадження 17 вересня 2015 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Грищенко Є.І.