24 березня 2011 р. 2а/0470/3180/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В. В., перевіривши матеріали адміністративного позову Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валкос Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіспостач»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою, -
22 березня 2011 року Криворізька міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області на виконання своїх владних повноважень звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи має представник належні повноваження, якщо позовну заяву подано представником.
Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Позовну заяву підписано начальником Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ОСОБА_1 як її законним представником, проте, документів на підтвердження посади особи, якою підписано адміністративний позов, до матеріалів справи не долучено.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. Проте, позивачем ця вимога закону не виконана. Надана позивачем квитанція про сплату поштових послуг не є належним доказом направлення відповідачам копій позовної заяви з додатками, оскільки з її змісту неможливо встановити, які саме документи направлені відповідачам. Крім того, квитанції не містять повне найменування та адреси підприємств, яким направлено вказану кореспонденцію.
Також, відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог, у відповідності зі ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем зазначаються докази, про які йому відомо, і які можуть бути використані судом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів в дохід держави в розмірі 1 635 579 грн., отриманих за нікчемною угодою, укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю «Валкос Груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгсервіспостач». Разом з тим, в порушення п. 4 ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем у позовній заяві не конкретизовані позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, не наведено обґрунтування позовних вимог з посиланням на докази, які йому відомі, щодо кожного з відповідачів, а також не надано жодних документів в обґрунтування заявлених позовних вимог. Крім того, позивачем не вказані реквізити розрахункових рахунків, на які, в разі задоволення його позовних вимог, належить стягнути грошові кошти з кожного з відповідачів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - залишити без руху.
Позивачу надати строк до 20 квітня 2011 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: долучення документів на підтвердження посади особи, якою підписано позов; надання доказів надіслання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів; приведення позовних вимог у відповідність до ч.4 ст.105, п.4 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення тексту нової позовної заяви, з конкретизацією позовних вимог окремо щодо кожного з відповідачів, та їх обґрунтування з посиланням на докази, які відомі, а також зазначенням реквізитів розрахункових рахунків, на які належить стягнути кошти з кожного з відповідачів.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. В. Чорна