21 березня 2011 р. 2а/0470/3115/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю «Традат Юні», про скасування реєстраційного запису від 16.04.2010 р. № 1 103 107 0005 021325, -
18 березня 2011 року прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська в порядку представництва інтересів держави звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить скасувати реєстраційний запис від 16.04.2010 р. № 1 103 107 0005 021325 про внесення відомостей щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Традат Юні», не пов'язаних зі змінами в установчих документах.
Перевіривши позовну заяву на відповідність ст.ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, передбаченим ст. 106 КАС України, чи належить дану позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна вона даному адміністративному суду.
При вирішенні питання про належність даного спору до категорії адміністративного, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 17 КАС України. Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Відповідно до ч.4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повновжань, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень лише у зазначених в п.п. 1-4 ч.1 ст. 50 КАС випадках, та в інших випадках, встановлених законом.
Крім того, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, зазначення в адміністративному позові, який подається до суду за зверненням суб'єкта владних повноважень або в інтересах такого суб'єкта, норми права, що передбачає можливість такого звернення, є обов'язковим.
Прокурор у позовній заяві зазначив, що предметом спору по даній справі є реєстраційна дія, вчинена виконавчим комітетом Запорізької міської ради 16.04.2010 р. (аркуш 2 позовної заяви, абзац 2). Проте, у позовній заяві відстутнє посилання на правову норму, якою передбачено право податкового органу на звернення до суду із зазначеними вище позовними вимогами. Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі органу державної влади -суб'єкта владних повноважень без зазначення правових підстав для такого звернення, не дотримався вимог КАС України, наведених вище.
Щодо посилання прокурора у позовній заяві на наявність інтересів держави, додатково до викладеного вище, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Такими законами, серед інших, є КАС та Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до частини другої статті 60 КАС, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
За змістом статті 361 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 60 КАС України, у випадках, встановлених законом, прокурор може звернутися до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому КАС України та іншими законами, та може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їхні заступники подають до суду позови саме в інтересах держави. Із врахуванням того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (п. 4 Рішення КСУ).
Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська, звернувшись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (як суб'єкта владних повноважень), не навів мотивів, з яких він уособлює в даному конкретному випадку інтереси держави з інтересами податкової інспекції, та в чому саме полягає порушення цих інтересів. Посилання прокурора у позовній заяві в обґрунтування підстав звернення до суду, на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам чи інтересам держави у зв'язку з унеможливленням здійснення органами податкової служби покладених діючим законодавством функцій ( аркуш 3 позовної заяви, абзац 5), не має відношення до заявлених позовних вимог про скасування реєстраційного запису в ЄДР щодо зміни місцезнаходження юридичної особи -відповідача у справі. Іншого обґрунтування у позовній заяві не наведено.
Крім того, як вже зазначалося вище, прокурор не зазначив правових підстав, тобто передбачених відповідною нормою права повноважень податкового органу як суб'єкта владних повноважень, для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище вимогами, а отже, не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 17, ч. 4 ст. 50 КАС України. Необґрунтоване посилання на наявність у спірних правовідносинах інтересів держави як на правову підставу для звернення прокурора до суду в інтересах органу державної влади -суб'єкта владних повноважень, суд не приймає до уваги, оскільки прокурор не звільнений від обов'язку дотримуватися загальних засад адміністративного судочинства, та, зокрема, особливостей щодо звернення до суду з позовами до осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, передбачених п. 5 ч. 2 ст. 17, ч. 4 ст. 50 КАС України.
Таким чином, суд доходить висновку про невідповідність пред'явленої позовної заяви вимогам КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст.106, ст. 107, ч. 1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Адміністративний позов прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська - залишити без руху.
Прокурору надати строк до 10 квітня 2011 р. для усунення зазначених недоліків позовної заяви, а саме, обґрунтування наявності у даних правовідносинах інтересів держави як підстави для представництва прокурором її інтересів; обґрунтування правових підстав та наявності відповідних повноважень Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська на звернення до суду з даними позовними вимогами - у відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 17, ч. 4 ст. 50 КАС України, шляхом викладення тексту нової позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, в разі невиконання ухвали суду, і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною і повертається особі, яка подала позов.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. В. Чорна