05 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/3358/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача : ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Михайловецького професійно-аграрного ліцею
до: Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області
про: визнання протиправною та скасування вимоги
Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм (далі - Ліцей) подано до Вінницького окружного адміністративного суду позов до контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області (далі КРУ у Вінницькій області) про визнання протиправною та скасування вимоги.
Позов мотивовано тим, що Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області відповідно до постанов Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 квітня 2011 року і від 16 травня 2011 року було проведено ревізію за період з 01.09.2006 року по 01.04.2011 року окремих питань фінансово-господарської діяльності Михайловецького професійного аграрного ліцею, за наслідками якої було складено акт ревізії від 30.05.2011 року з встановленими в ході ревізії порушеннями, допущеними з боку позивача.
Згодом відповідачем по справі направлено позивачу вимогу №02-03-20-14/4709 від 20.06.2011 року “Про усунення виявлених порушень”. Не погоджуючись із вимогами відповідача, Ліцей звернувся із даним адміністративним позовом.
Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області вимоги позивача не визнало з підстав, викладених в наданих суду письмових запереченнях від 26.09.2011 року (а.с. 49-50А), зазначивши про правомірність власних дій та достовірність встановлених фактів при проведені ревізії Ліцею.
Вважає заявлені вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам у справі, а відтак, в їх задоволенні просить суд відмовити в повному обсязі.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали власні позиції, зазначені вище.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №783244, Михайловецький професійний аграрний ліцей зареєстровано Мурованокуриловецькою районною державною адміністрацією Вінницької області 18.05.2004 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи - 02539795 (а.с. 6).
На виконання постанов Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.04.2011 року і від 16.05.2011 року та на підставі направлення контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області від 22.04.2011 року №490 головним контролером-ревізором ОСОБА_6 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Михайловецького професійного аграрного ліцею за період з 01.09.2006 року по 01.04.2011 року. Направлення на проведення ревізії під розписку надано директору Ліцею ОСОБА_1 Ревізію проведено з відома директора та за участю в. о. головного бухгалтера ОСОБА_7
За результатами ревізії, КРУ у Вінницькій області складено акт № 03-13/08 від 30.05.2011 року, яким було зафіксовано порушення позивачем вимог чинного законодавства. Акт було підписано із запереченнями.
В своїх запереченнях до акта ревізії позивач зсилається на п. 12 розділу І “Положення про професійно-технічний навчальний заклад”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1240 від 05.08.1998 р. “… професійно-технічна освіта у професійно-технічних навчальних закладах здійснюється за денною, вечірньою (змінною) формами навчання з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами”. Пункт 19 розділу ІІ цього ж документу засвідчує, що учні, слухачі мають право на навчання професії за індивідуальною програмою.
Відповідно до п. 2.6 “Тимчасового положення про професійний ліцей”, затвердженого наказом МОН від 17 жовтня 2002 року №587, професійно-технічна освіта здійснюється у професійному ліцеї … при необхідності за індивідуальними планами.
У ст. 51 Закону України “Про освіту” зазначено: “Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти мають гарантоване державне право на: … забезпечення стипендіями, гуртожитками … ”.
Тому, як зазначає позивач, посилання в ОСОБА_6 на те, що виплата стипендії учням, які навчались за індивідуальними навчальними планами суперечить підпункту 1 пункту 1 Порядку призначення і виплати стипендій затвердженого постановою КМУ від 12 липня 2044 року №882 згідно з яким стипендія виплачується учням денної форми навчання є невірним, оскільки, навчання за індивідукальними навчальними планами є одним із видів навчання за денною формою.
Відсутність наказів про надання дозволів на провадження трудової діяльності учням, які навчались без відриву від виробництва, пояснюється тим, що відповідно до п. 8 вищезазначеного порядку (на який робиться посилання в ОСОБА_6) дійсно “На час проходження практики або іншої трудової діяльності, яка проводиться з дозволу навчального закладу, стипендіат зберігає право на отримання стипендії”. Проте, на думку позивача, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що дозвіл має бути оформлений у вигляді наказу директора, тому в Ліцеї надання дозволу з аналізом причини навчання за індивідуальними планами здійснюється за рішенням методичної комісії щодо організації та навчання учнів за індивідуальними навчальними планами, що не суперечить законодавству про освіту.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які слугували підставою для винесення оскаржуваної вимоги, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до п.7 ст.10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі - Закон), Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Частиною другою статті 15 цього Закону, встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області було проведено ревізію за період з 01.09.2006 року по 01.04.2011 року окремих питань фінансово-господарської діяльності Михайловецького професійного аграрного ліцею, за наслідками якої було складено акт ревізії від 30.05.2011 року з встановленими в ході ревізії порушеннями, допущеними з боку позивача.
З метою усунення виявлених під час ревізії порушень КРУ у Вінницькій області направило на адресу позивача вимогу про усунення виявлених під час ревізії порушень №02-03-20-14/4709 від 20.06.2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки, КРУ у Вінницькій області направлено 128 запитів до організацій та суб'єктів підприємницької діяльності про надання інформації (працюють та навчаються, протягом якого періоду та який режим роботи чи навчання) щодо осіб зазначених в списках. На момент завершення ревізії відповіді отримано від 75 організацій по 110 особах.
Згідно отриманих відповідей встановлено, що 55 осіб (учнів) фактично протягом періоду навчання в Ліцеї навчались на денній формі навчання в інших закладах або ж працювали в різних організаціях і графік їх роботи в часі співпадає з розкладом занять в Ліцеї.
Відповідно до ОСОБА_6 зазначено, що всупереч Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року (далі - Порядок №882), за 2008-2011 роки 55 особам, які одночасно навчались в інших навчальних закладах або працювали в інших організаціях, протягом періоду навчання в ліцеї, за відсутності наказів про надання дозволів на провадження трудової діяльності, виплачувалась стипендія.
Вибірковою перевіркою правильності нарахування стипендії учням ліцею відповідачем було встановлено, що зокрема, ОСОБА_8 згідно наказу від 01.09.2010 року №21-к, підписаного директором ліцею ОСОБА_9 зарахований на навчання у групу за професією "Оператор комп"ютерного набору, конторський службовець".
Відповідно до інформації Петриманської сільської ради (лист-відповідь від 10.05.2011 року №126) ОСОБА_8 з квітня 2006 року по 01.04.2011 року працював на посаді завідуючого ФАП (режим роботи з 08.00 до 18.00).
Вказані порушення призвели до нанесення ліцею матеріальної шкоди на суму 84 693, 02грн.
Документальне підтвердження (індивідуальні навчальні плани, заяви учнів) щодо навчання учнів на денній формі навчання за індивідуальними навчальними планами за 2006/2007, 2007/2008, 2008/2009, 2009/2010 навчальні роки в Ліцеї відсутні. В індивідуальних навчальних планах за 2010/2011 навчальний рік відсутні дати, які припадають на вихідні дні, як це зазначено в наказі по ліцею від 04.09.2010 році №83.
Відповідно до п. 8 Порядок №882, для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утворюють стипендіальні комісії.
До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділеннями), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студентів, курсантів.
У своїй роботі стипендіальна комісія навчального закладу керується законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають права і обов'язки учнів, студентів, курсантів, цим Порядком, статутом навчального закладу.
За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії.
На час проходження практики або іншої трудової діяльності, яка провадиться з дозволу навчального закладу, стипендіат зберігає право на отримання стипендії.
Згідно ст. 51 Закону України "Про освіту", вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право на, зокрема вибір навчального закладу, форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм, позакласних занять.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про професійно-технічну освіту", п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 р. № 1240 “Про затвердження Положення про професійно-технічний заклад”, професійно-технічна освіта здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами.
За змістом ст. 4 Закону України "Про загальну середню освіту", систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.
Як вбачається з матеріалів справи Ліцей діє на підставі Статуту, згідно якого зазначено, що Ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня. За видом діяльності за КВЕД: 80.22.0 "Професійно-технічна освіта", 80.21.1 "Загальна середня освіта".
Відповідно до Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", з метою здобуття учнями загальної середньої освіти за індивідуальною формою навчання з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 р. №732 затверджено Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (надалі - Положення №732).
Згідно п. 1.7 вказаного вище Положення, право на індивідуальне навчання мають учні, зокрема, які за станом здоров'я не можуть відвідувати навчальний заклад; яким необхідно пройти лікування у лікувальному закладі більше одного місяця; які мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу.
Пункт 2.7. Положення зазначає, що індивідуальне навчання здійснюється педагогічними працівниками, які мають відповідну педагогічну освіту.
Відповідно до п. 2.9. Положення №732, виконання індивідуального навчального плану та програм, досягнення учнів у навчанні фіксуються в окремих журналах встановленого зразка.
Підставою для організації індивідуального навчання, що встановлено п. 1.6 Положення №732, є:
- заява батьків або осіб, які їх замінюють;
- наказ директора навчального закладу;
- погодження місцевого органу управління освітою.
Згідно п. 2.1. Положення №732, здійснюється навчання за індивідуальним
навчальним планом, затвердженим директором навчального закладу
Згідно наданих в судовому засіданні позивачем пояснень з'ясовано, що для прийняття рішень щодо організації та навчання учнів за індивідуальними планами поновлена робота комісії (наказ директора Ліцею від 10.09.2010 року №84-а).
Комісія приймала рішення про переведення студентів на індивідуальний графік навчання на підставі заяв, в яких обґрунтуванням необхідності навчатися за індивідуальним графіком були сімейні обставини.
В суботу та неділю із студентами працювали вихователі на добровільних засадах та приймали роботи від учнів, які приїжджали з інших міст.
Однак, в порушення вищенаведених норм чинного законодавства України, ні перевіряючому, а ні на вимогу суду не надано наказу директора щодо індивідуального навчання особи, навчального плану, затвердженого директором навчального закладу, журналів індивідуального обліку навчання, облікового табелю педагогічних працівників, які мають відповідну педагогічну освіту, що працювали із учнями за індивідуальним графіком.
Враховуючи все вище зазначене, проаналізувавши надані сторонами докази по даній справі, суд прийшов до висновку про те, що заявлені Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм вимоги щодо визнання нечинною та скасувати вимогу КРУ у Вінницькій області № 02-03-20-14/4709 від 20.06.2011 року складеної за результатами проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Ліцею за період з 01.09.2006 р. по 01.04.2011 року (ОСОБА_6 від 30.05.2011 року №03-13/08/) є безпідставними, не обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
В силу ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби України є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.
За викладених вище обставин та відповідних доказів, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій відповідачем доведена, доводи позивача не спростовують висновків щодо виявлених ревізією порушень.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, враховуючи межі заявлених позовних вимог, здійснивши системний аналіз положень чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що правових підстав для задоволенння позовних вимог немає, а тому в позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 94 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а також за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна