05 серпня 2011 р. Справа № 2а/0270/2556/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни
суддів: Загороднюка Андрія Григоровича, Свентуха Віталія Михайловича
при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.
за участю позивача: ОСОБА_1
без участі відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: ОСОБА_1
до: клініки профзахворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України
про: встановлення факту, визнання висновку недійсним
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до клініки профзахворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України про встановлення факту, визнання висновку недійсним.
Відповідач в судове засідання не з"явився. Натомість на адресу суду надійшли письмові заперечення з яких вбачається, що відповідач просить закрити провадження у справі на підставі ст.157 КАС України.
В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначає наступне.
Щодо частини позовних вимог ОСОБА_1 до клініки профзахворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України про встановлення причинного зв'язку між станом здоров'я позивача та отруєнням парами ртуті, то дану вимогу не належить розглядати в адміністративному судочинстві, так як встановлення юридичного факту розглядається в порядку ст. 256 ЦПК України.
Щодо оскарження висновку центральної лікарсько-експертної комісії, то за думкою Вищого адміністративного суду України, з якою погоджується і відповідач, належить розглядати також в цивільному судочинстві, так як Інститут медицини праці Академії медичних наук України не є суб"єктом владних повноважень.
На підставі вищенаведеного, судом поставлено на розгляд питання щодо закриття провадження у справі.
Позивач в судовому засіданні заперечувала з приводу заявленого клопотання. Вважає, що справу необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд розглянувши питання щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог до клініки профзахворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України про встановлення причинного зв'язку між станом здоров'я позивача та отруєнням парами ртуті, вислухавши думку позивача у справі, дійшов висновку про наступне.
Частина 2 статті 2 КАС України чітко вказує, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та Законами України встановлений інший порядок судового провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги позивача в частині встановлення причинного зв'язку між станом його здоров'я та отруєнням парами ртуті, а також викладені обставини, якими вона обґрунтовує ці вимоги, не свідчать про наявність спірних публічно-правових відносин, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги щодо визнання фактів, що мають юридичне значення належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Щодо оскарження висновку центральної лікарсько-експертної комісії клініки профзахворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до п.1 ч.1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду з позовом, зокрема про визнання недійсним висновку центральної лікарсько-експертної комісії клініки Інституту медицини протокол №21/893 від 10.06.2009 року.
Однак, аналізуючи наведені вище положення процесуального Закону, суд приходить до переконання, що оскаржуваний висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, даний спір виник між двома особами, які не є суб'єктами владних повноважень у розумінні п.7.ч.1 ст.3 КАС України та не є публічно-правовим, оскільки в предметі позову відсутня ознака влади і підпорядкування.
Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.05.2011 року у справі №К/9991/4784/11.
Відповідно до положень п.1 ч.1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до клініки профзахворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України про встановлення факту, визнання висновку недійсним закрити.
Роз"яснити позивачу, що розгляд таких справ віднесено до компетенції відповідного місцевого суду загальної юрисдикції.
Копію даної ухвали направити відповідачу.
Повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Головуючий суддя./підпис/. ОСОБА_2
Судді./підпис/. ОСОБА_3
/підпис/. ОСОБА_4
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: