19 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2597/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості
Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала страхові внески до фонду, в зв'язку з чим, станом на 26.05.11 р. утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липня-грудня 2010 року в сумі 1732,80 грн.
Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці звернулось до суду з позовом про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 01.06.2011 року відкрито провадження у справі.
Від представника позивача до суду надійшла заява від 18.07.2011 року щодо розгляду справу за її відсутності, позовні вимоги підтримують та просять суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання 10.06.2011 р. та 19.07.2011 р. не з'явилась. 10.06.2011 року на адресу суду надійшла заява з якої вбачається, що позовними вимогами відповідач не погоджується в зв"язку з важким матеріальним становищем.
Оскільки в матеріалах є достатньо доказів для вирішення справи по-суті, суд дійшов висновку справу розглядати без участі відповідача.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи те, що від представника позивача по справі надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та необхідності заслухати свідка чи експерта у справі не має, суд, відповідно до вказаної частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем (ін. код НОМЕР_1) та перебуває на обліку в УПФ в Замостянському районі м. Вінниці, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 1 ОСОБА_2 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, під страховими внесками слід розуміти кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього ОСОБА_2.
Стаття 11 ОСОБА_2 1058, визначає коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 даного ОСОБА_2 відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
При цьому, суд зазначає, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи зареєстровані, як приватні підприємці, незалежно від того, чи здійснюють вони підприємницьку діяльність.
Пунктом 5 ст.14 ОСОБА_2 1058 встановлено, що до кола страхувальників відносяться застраховані особи, визначені п. 3 ст. 11 даного ОСОБА_2.
За змістом ч. 1 ст.19 ОСОБА_2 1058, страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у п.5 ст.14 цього ОСОБА_2, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Верховною Радою України 08.07.2010р. прийнято Закон України “Про внесення змін до законів України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№2461-VI, який набрав чинності 17.07.2010р. ОСОБА_2 підпункт 4 пункту 8 розділу 15 “Прикінцеві положення” ОСОБА_2 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” викладено у наступній редакції:
"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим ОСОБА_2.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлений ОСОБА_2 на день отримання заробітної плати (доходу).
В силу ч.6 статті 20 ОСОБА_2 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі - Закон 1058), страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
Базовим звітним періодом для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, є квартал.
Протягом липня-грудня 2010р. ОСОБА_1 будучи зареєстрованою як приватний підприємець проводила сплату фіксованого податку (сплата за торгівельний патент) однак сплату страхових внесків, у розмірах, передбачених ОСОБА_2 1058, відповідачем не проведена.
У зв'язку з викладеним, за ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період липня - грудня 2010р. на загальну суму 1732,80 грн.: сума мінімального страхового внеску за період липня - грудня 2010р. - 48,00грн., сума фіксованого податку - 10% від вартості торгівельного патенту, що перераховується до Пенсійного фонду України).
Дана сума боргу виникла внаслідок порушення платником порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначеного ОСОБА_2 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійний фонд України №21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663.
Згідно з частиною 2 статті 106 ОСОБА_2 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ОСОБА_2, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього ОСОБА_2, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Враховуючи викладене, суд погоджується із позицією позивача, що несвоєчасна сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України порушує інтереси держави, оскільки перешкоджає поповненню накопичувального фонду, за рахунок якого виплачуються пенсії.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги, що на день розгляду справи відповідач доказів у спростування позовних вимог не надала, заборгованість, яка підтверджується матеріалами справи, не погасила, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню з урахуванням норм статті 94 КАС України.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ін. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (р/р 25605323530103 в ВАТ “Держощадбанк України”, МФО 302076, код ЄДРПОУ 20097763) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень -грудень 2010 року (включно) в сумі 1 732,80 грн., (тисяча сімсот тридцять дві гривні 80 копійок).
Копію даної постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна