27 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2576/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: публічного акціонерного товариства "Володарка"
до: управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці
про: скасування рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Володарка" з позовом до управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 16 травня 2011 року управлінням Пенсійного фонду у Староміському районі м. Вінниці були винесені рішення №0607, №0608 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, відповідно за рішенням №0607 за період з 20.12.2010 року по 01.03.2011 року та за рішенням №0608 за період з 21.12.2009 року по 24.12.2010 року на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позивач вважає, що вказані рішення підлягають скасуванню з огляду на те, що вони винесені без дотримання вимог чинного законодавства, а саме всупереч вимогам Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якого ч.ч. 1-9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” втратили чинність з 01.01.2011 року.
Таким чином позивачем зроблено висновок про те, що відповідач виніс оскаржуване рішення, керуючись не чинними положеннями законодавства, а відтак звернувся за захистом своїх прав до суду з вимогами про скасування вказаних вище рішень.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просили їх задовольнити. При цьому зазначили, що рішення відповідача №0607, №0608 є протиправними, а тому повинні бути скасованими.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, що викладені в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство "Володарка" здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 29.03.1996 року (а.с. 26).
З матеріалів справи вбачається, що в якості платника страхових внесків відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці.
16 травня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України у Староміському районі м. Вінниці були винесені оскаржувані рішення №0607, №0608 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків відповідно за рішенням №0607 за період з 20.12.2010 року по 01.03.2011 року на загальну суму 43 782, 36грн., в т.ч.: 42 912,33 грн. - фінансова санкція і 870,03 грн. - пеня та за рішенням №0608 за період з 21.12.2009 року по 24.12.2010 року на загальну суму 52,25 грн., в т.ч.: 50,40 грн. - фінансова санкція і 1,85 грн. - пеня.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень представника відповідача та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені, вони винесені на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до п. 12 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, частини з першої по дев'яту статті 106 Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виключено.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (який діяв до 31.12.2010 року) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п.8.1 ч.8 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення №№ 0607, 0608 від 16.05.2011 року про застосування до Публічного акціонерного товариства “Володарка” фінансових санкцій та нарахування пені прийняті без додержання вимог чинного законодавства України, оскільки вони прийняті на підставі пункту 2 частини 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який на момент прийняття оскаржуваних рішень втратив чинність, у зв'язку з чим останні є протиправними.
В силу статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 162 КАС України передбачено, що способом захисту від протиправного рішення суб'єкта владних повноважень є або визнання протиправним такого рішення чи його окремих положень і його скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.
Суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, позов підлягає задоволенню, оскільки рішення №№ 0607, 0608 від 16.05.2011 року про застосування до Публічного акціонерного товариства “Володарка” фінансових санкцій та нарахування пені є протиправними, а відтак підлягають скасуваню.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню з урахуванням положень ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Платіжним дорученням №1630 від 27.05.2011 року документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 16.05.2011 року №№0607, 0608.
Присудити з Державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства "Володарка" судовий збір у розмірі 3,40грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна