25 травня 2011 р. Справа № 2а/0270/1603/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: приватного підприємства "Гермес-Дон"
про: щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі
Державною податковою інспекцією у м. Вінниці заявлено позов до приватного підприємства «Гермес-Дон» про погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Позов мотивовано тим, що станом на 04.04.2011 року за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 54882,63 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму боргу не сплачує, ДПІ у м. Вінниці звернулась до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а саме: по податку на додану вартість, податку на прибуток та по комунальному податку на загальну суму 54882,63 грн.
Ухвалою суду від 06.04.2011 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги, просила надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 54 542,54грн. за рахунок майна платника податків ПП "Гермес-Дон", що перебуває у податковій заставі. Уточнені позовні вимоги підтримала повністю та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила суд їх задовольнити.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, що викладені в письмових запереченнях. Просили відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що приватне підприємство «Гермес-Дон» зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в ДПІ у м. Вінниці та є платником податку на додану вартість.
Щодо заборгованості по податку на додану вартість в сумі 340,09грн., то позивач зазначила, що згідно відомостей податкового органу станом на 25.05.2011 року вона є погашеною.
Натомість, згідно даних обліку позивача, за підприємством рахується податкова заборгованість в загальній сумі 54 542,54грн., а саме: заборгованість з податку на прибуток в сумі 54 358,62 грн. з них 36609,00 грн. - основний платіж, 17746,00 грн. - штрафна санкція, 3,62 грн. - пеня; заборгованість по комунального податку в сумі 183,92 грн., з них 10,20 грн. - основний платіж, 173,27 грн. - штрафна санкція, 0,45 грн. - пеня.
Дані обставини підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.8), податковими вимогами (а.с.22-23), податковими повідомленням рішеннями (а.с.24, 27-30,37), податковими деклараціями (а.с.32-36), обліковою карткою платника податків.
Як встановлено судом податковий борг з податку на прибуток виник на підставі прийнятого ДПІ у м. Вінниці податкового повідомлення-рішення №0001672300/0 від 07.06.10 р. на суму 54 397 грн. Дане рішення відповідачем було оскаржено в судовому порядку. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.02.11 р. в задоволенні позовних вимог ПП "Гермес-Дон" щодо скасування зазначеного рішення відмовлено. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.04.11 р. рішення суду першої інстанції залишене без змін.
На думку представників відповідача, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим 14.04.11 р., а податковий борг виникає з 24.04.11 р. тобто на 10 день з моменту його узгодження, то відповідно до положень Податкового кодексу України, право на звернення з даними позовними вимогами виникає на 60 день після направлення платнику податків податкової вимоги. А відтак, позивач не мав повноважень на звернення до суду з даними позовними вимогами.
Однак суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, так як заборгованість зі сплати боргу, штрафних санкцій і пені з податку на прибуток за період 2010 року, тому до названих правовідносин застосовуються положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
За змістом п. 5.4.1. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість сторонами узгоджена відповідно до вимог Закону.
Крім того, відповідно до положень 4.2.1. ст. 4 Закону №2181, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
За змістом ст. 6 вказаного вище Закону, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Відповідно до п. 6.3.2. ст. 6 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Вінниці надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу від 05.07.2010 року №1/753 та другу податкову вимогу від 17.08.2010 року № 2/899, які отримані відповідачем.
Після отримання зазначених податкових вимог, відповідач податковий борг не погасив.
Крім того, судом береться до уваги, що відповідач не заперечує щодо наявності у нього податкового боргу, та який на час розгляду справи не є погашеним. Відповідно до листа за підписом директора ПП "Гермес-Дон" від 18.05.2011 року останній просить позивача зарахувати суму податкового боргу в розмірі 54 882,63грн. за рахунок суми невідшкодованого ПДВ, яке підтверджено плановою перевіркою ДПІ у м.Вінниці згідно Акту №193/2310/34788557 від 25.05.2010р.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 95.1. та п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.89.1. с. 89 Податкового кодексу право податкової застави виникає у разі:
89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
Згідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим кодексом, а також іншими законодавчими органами.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Взявши до уваги, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яку не погасив, що підтверджується матеріалами справи, а також враховуючи, що викладені у заяві факти стверджуються відповідними доказами, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, а отже підлягають задоволенню в заявленому обсязі.
Оскільки, позивачем в даній справі є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 54 542,54грн. за рахунок майна платника податків ПП "Гермес-Дон", що перебуває у податковій заставі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя./підпис/. ОСОБА_4
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: