04 лютого 2008 р.
справа № 2- 2540\08
Приморський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді Турецької І.О., при секретарі - Скоріній Т.С. за участю представника позивача - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру
Правова позиція відповідачів.
Відповідачі в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 позовні вимоги визнали повністю. Відповідач ОСОБА_4 до суду не з'явився з поважних причин, знаходиться у від'їзді, позов визнав, просив слухати справу у його відсутності.
Відповідачі заявили суду клопотання з проханням розглянути справу при попередньому розгляді справи, тому що позовні вимоги ними повністю визнаються.
Відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов, зробивши усну заяву. Дана стаття передбачає, що до ухвалення судового рішення, при визнанні відповідачем позову, суд роз'яснює сторонам наслідки процесуальних дій, а саме за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Після роз'яснень процесуальних наслідків визнання позову, відповідачі наполягали на розгляді справи у попередньому судовому засіданні та надалі наступні пояснення.
Позивач є їх сусідом по будинку АДРЕСА_1 в м. Одесі. Будинок, в якому вони проживають, відноситься до ветхого фонду, тому що йому більш 100 років. Як вбачається з пояснень відповідачів, в даному будинку раніше були відсутні будь - які комунальні придоби і у користуванні у мешканців будинку були підвальні приміщення, де вони зберігали вугіль та дрова. Такий же підвал був і у колишнього мешканця будинку, якій його за їх згодою переобладнав у санвузол та зробив туди прохід із свого кухонного приміщення. В подальшому, він приватизував квартиру та продав її. Позивач є наступним покупцем, якій як ї попередній, користується даним приміщенням і це користування не кому не причиняє шкоди або незручностей.
Вони, як співвласники цього приміщення, не заперечують проти того, щоб передати його у власність позивача.
Правова позиція позивача.
Представник позивача наполягаючи на задоволенні вимог, надала наступні пояснення. ЇЇ довіритель по договору купівлі - продажу від 03.08.2001 р. придбав у ОСОБА_7. квартиру №13 будинку АДРЕСА_1 в м. Одесі, що складається з трьох кімнат, загальною площею 39, 2 кв. м. . Коли він придбавав дану квартиру, він не звернув увагу на те, що санвузол, якій знаходиться у підвальному приміщенні і вхід в нього є тільки з приміщенні кухні, не значиться у технічному паспорті, а також не вийшов до приміщень, які відчужувалися. Представник позивача, стверджувала про те, що її довіритель купуючи дану квартиру, вважав, що вона має всі зручності та обладнана сантехнічними приладами і при покупці сплатив суму грошей, яка відповідала вищевказаним характеристикам.
Як йому пізніше стало відомо, колишній користувач квартири не приватизував приміщення, де знаходився санвузол, тому воно не належало йому на праві власності. Також воно не належало на праві власності і ОСОБА_7..
Однак, до того, як ці відомості йому сталі відомі, він здійснив в квартирі капітальний ремонт, вложив в це багато коштів, в тому числі і в приведення в належний стан спірного приміщення. З'ясовуючи правовий статус даного підсобного приміщення, він дізнався, що воно належало всім мешканцям будинку на праві спільної часткової власності та було передано колишньому користувачу за їх згодою.
2
На думку представника позивача, дані обставини підтверджуються довідкою ОМБТІ та РОН, про те, що на дане спірне приміщення право власності не за кім не зареєстровано. Представник позивача вважає, що порушується право її довірителя на користування та володіння приміщенням, яке він придбав і проти придбання якого, ніхто не заперечував.
Мотивувальна частина рішення.
З'ясувавши обставини справи та перевів їх доказами, суд вважає, що визнання відповідачами
позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
За змістом частини 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"
приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир, кімнат у квартирах та
одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських
споруд і приміщень (підвалів, сараїв т. ін) державного житлового фонду на користь громадян
України.
За змістом п.2 ст. 10 даного Закону, допоміжні приміщення передаються у власність
квартиронаймачів безоплатно і окремої приватизації не підлягають.
Згідно офіційного тлумачення, що дане в Рішенні Конституційного суду України від 02.03.2004 р.
про офіційне тлумачення положень п.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного
житлового фонду" допоміжні приміщення, в тому числі і підвали передаються безоплатно у спільну
власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків.
Вищевикладені норми законів, а також встановлені фактичні обставини справи, надають суду право
зробити висновок, що спірне приміщення знаходилося в спільної сумісної власності у всіх
мешканців будинку до 1995 р.
За їх згодою, вони передали його у власність колишньому власнику квартири, останній не
оформивши його належним чином продав, отримавши за це гроші.
Факт проведення позивачем ремонту, належної йому квартири, а також факти того, що спірне
приміщення є невід'ємною частиною придбаної квартири та відповідає вимогам ДБН В. 1.1 -7,
СниП 2.01.01., підтверджуються технічним висновком ліцензованої установи, яка проводила
обстеження.
Факт того, що спірне приміщення не належить комунальної власності, а знаходиться в спільної
сумісної власності мешканців будинку підтверджується витягом органу технічної інвентаризації
про те, що в реєстрі прав власності, воно за Одеською міською радою - не зареєстровано.
Стаття 361 ЦК України, надає право співвласнику розпорядитися своєю часткою у праві спільної
часткової власності.
Відповідачі, скориставшись вимогами даної статті, розпорядилися своєю часткою у власності на
користь позивача, про що свідчать їх заяви у суді.
На підставі викладеного і відповідно до вимог ст. ст. 130, 174, 208, 209, 212, 214 - 215, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру - задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, згідно технічного паспорту від 12.11.2007 р. за № 359 пр. - 121-1047 право власності на квартиру за № АДРЕСА_1 в м. Одесі, що складається із загальної площі - 53, 8 кв. м. та жилої площі - 39, 2 кв. м. .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в 20 денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заява про апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд.