Справа № 2-466/2008 p.
РIШЕННЯ
Іменем України
м. Донецьк 26 лютого 2008 р.
Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого судді -Казначеєва Е.Г., при секретарі Бараненко О.Е., за участю позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину, -
Позивачка звернулась до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадщину.
Позовні вимоги мотивовані тим, що її діду ОСОБА_4 на праві приватної власності, належав будинок АДРЕСА_1 м. Донецька. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцем першої черги є дочка спадкодавця ОСОБА_3, але ОСОБА_4 після своєї смерті залишив заповіт, який складено 5 березня 1983року, яким заповів вказаний будинок з надвірними побудовами позивачці. Позивач фактично прийняла спадщину, тому що зразу після смерті спадкодавця вступила у володіння та користування спадковим майном, але в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернулась, оскільки вважала, що прийняла спадщину. З наведених підстав позивач просить суд визнати за ним право власності на вказане майно в порядку спадкування за заповітом.
В судовому засіданні позивачка підтвердила позовні вимоги, просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, оскільки вона фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, шляхом вступу у володіння спадковим майном. Крім того вона як до смерті спадкодавця так і до теперішнього часу мешкає у спадковому будинку. її мати - дочка спадкодавця спадщину не прийняла та не претендує на неї. З наведених підстав позивач просить суд задовольнити позов.
Відповідач позов визнала в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову, в судовому засіданні пояснила, що спадщину після свого батька ОСОБА_4 не приймала, не зважаючи, що вона має право на обов'язкову долу в спадщини від вказаної долі відмовляється, оскільки батько заповів будинок її дочці - позивачу по справі, яка разом з ним проживала і доглядала за ним. Крім того вона має своє житло.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено доказами, що будинок АДРЕСА_1, належав ОСОБА_4 (а.с. 8-15). Згідно з довідкою Петровської у м. Донецьку ради назва АДРЕСА_1 у 1968 році була змінена на АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. Після своєї смерті спадкодавець ОСОБА_4 залишив заповіт від 5 березня 1983року на ім'я позивачки, яким заповів їй спірний будинок з надвірними спорудами.
Оскільки правовідносини виникли під час дії Цивільного кодексу 1963 року при вирішенні питання про прийняття спадщини, суд вважає за необхідне використовувати норми які діяли під час дії вказаного кодексу.
Згідно зі ст. 534 ЦК (1963р.) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Згідно зі ст. 549 ЦК України (1963р.) спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном вважається таким, що прийняв спадщину.
Оскільки в судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що після смерті спадкодавця позивачка у встановлений законом строк вступила у володіння спадковим майном, що свідчить про те, що позивачка фактично прийняла спадщину, що є підставою для задоволення позову та визнання право власності за позивачем на будинок АДРЕСА_1 м. Донецька в порядку спадкування за заповітом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 529, 549 ЦК (1963р.), ст. 213-215 ЦПК, суд
вирішив:
Визнати факт прийняття спадкового майна, після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме будинку АДРЕСА_1 його онукою ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом.
Визнати право власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.