№ 2-а-546/13
760/18748/13
04 листопада 2013 р Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Зінченко С.В.,
при секретарі Гайдайчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Київського міського військового комісаріату. Свої вимоги мотивував тим, що в період з 1985 по 2005 роки проходив військову службу на різних військових посадах. 03 листопада 2005 року наказом Начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 475 у званні підполковника був звільнений із Збройних Сил України у запас з посади старшого офіцера відділу фондів інформаційно-аналітичного управління Головного центру управління метрології і стандартизації Міністерства оборони України за пунктом 67, підпункт „б” (за станом здоров'я) і наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2005 року № 184 виключений із списків особового складу з вислугою військової служби 25 років. На момент звільнення з військової служби, Головний центр управління метрології і стандартизації Міністерства оборони України, відповідно до вимог наказу Міністра оборони України № 100 - 1995 року (із змінами), відносився як структурний підрозділ до центрального апарату Міністерства оборони України, у зв'язку з чим він звільнювався з військової служби як офіцер центрального апарату Міністерства оборони України. Пенсію ОСОБА_1 було призначено з 10.11.2005 року за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» і він знаходиться на військовому обліку в Київському міському військовому комісаріаті та на пенсійному обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (пенсійна справа № ФА-141553). Після підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовців згідно наказів та розпоряджень Міністра оборони України з 01 листопада 2010 року, розмір пенсії йому не був перерахований, що на думку позивача порушує його права.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, проте надали до суду заперечення проти позову, відповідно до яких зазначили, що згідно п.п. 1, 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок), перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Оскільки відповідного рішення Кабінетом Міністрів України після 01.01.2008 року не приймалось, підстав для перерахування пенсій в зв'язку з виданням будь-яким міністерством власних наказів, зокрема згідно з наказом Міністра оборони України від 05.11.10 № 576, немає. Крім того указав, що вищезазначені накази та розпорядження Міністра оборони України не є законодавчими актами.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Стаття 92 Конституції України визначає що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (надалі - Закон).
Відповідно до статті 1-1 Закону законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з
військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входить: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу,надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно із вимогами статті 43 Закону, пенсії особам офіцерського складу,… обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.
Згідно із статтею 63 Закону, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії у розмірах, встановлених законодавством».
Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що Закон передбачає дві окремі підстави для перерахунку пенсій: зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців; або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Суд звертає увагу на те, що зазначені підстави для перерахунку пенсій є самостійними і такими, що не залежать одна від одної. Адже зміна розміру діючого виду грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців може відбуватися як одночасно так і окремо від введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Статтею 105 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) затверджується виключно Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 105 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 28 березня 2007 року № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу у 2007 році».
Після закінчення дії даної постанови, з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців, Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова).
Підпунктом 2 пункту 5 зазначеної Постанови було надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Статтею 63 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» визначено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
На виконання вищезазначених нормативних актів, 22 липня 2010 року Міністр оборони України видав наказ № 380 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік», згідно якого витрати на грошове забезпечення військовослужбовцям здійснювати в межах виділених асигнувань та, починаючи з 1 травня 2010 року, преміювання військовослужбовців центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих Міністру оборони України та начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил, здійснюється за окремим рішеннями Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення».
13 травня 2010 року Міністр оборони України, своїм розпорядженням, а потім 5 листопада 2010 року своїм наказом № 576 встановив, що починаючи з 1 листопада 2010 року військовослужбовцям центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, премію виплачувати в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Статтею 14 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік» установлено, що у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються відповідно на: потреби Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів і
Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України, Державної спеціальної служби транспорту відповідно до кошторисів, затверджених у встановленому порядку.
15 січня 2011 року Міністр оборони України своїм розпорядженням встановив, що починаючи з 1 січня 2011 року військовослужбовцям центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих Міністру оборони України та начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил, премію виплачувати в розмірі 30 відсотків від місячного грошового забезпечення.
28 січня 2011 року наказом № 50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік», а потім наказом від 17 червня 2011 року № 338 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 28.01.2011 року № 50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік» Міністр оборони України визначив що преміювання військовослужбовців центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих Міністру оборони України та начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил, Національного університету оборони України здійснюється з 1 червня 2011 року за окремим рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення в розмірі 40 відсотків від місячного грошового забезпечення.
26 лютого 2013 року Міністр оборони України своїм наказом № 145 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2013 рік» та розпорядженням від 06 квітня 2013 року № 248/3/9/1/282 визначив питання щодо встановлення на 2013 рік розміру щомісячної премії військовослужбовцям апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в розмірах: з 01 січня 2013 року - 40 % місячного грошового забезпечення, а з 01 березня 2013 року - 45% грошового забезпечення.
Вказаними наказами Міністра оборони України з1 листопада 2010 року введено нові збільшені граничні розміри премій, які виплачувались військовослужбовцям.
Таким чином такий вид грошового забезпечення, як премія, було збільшено у відповідності до положень вищевказаних наказів.
Враховуючи вищезазначене, суд вбачає наявність зміни грошового забезпечення відповідної категорії осіб, в сторону збільшення розміру премій, що у відповідності до положень статті 63 Закону, є підставою для перерахунку пенсій.
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером і знаходиться на військовому обліку в Київському міському військовому комісаріаті та на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
У відповідь на звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок розміру пенсії з урахуванням збільшення премії, ним була отримана відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій відповідач посилається на відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу, обґрунтовуючи це тим що перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Оскільки відповідного рішення Кабінетом Міністрів України не приймалось, підстав для перерахування пенсій в зв'язку з виданням будь-яким міністерством власних наказів, немає.
Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного пенсійного законодавства України, суд звертає увагу на наступне:
Статтею 63 Закону встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії у розмірах, встановлених законодавством». Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Надане право на затвердження умов грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) було реалізовано Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття Постанови від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Вищевказаною Постановою право здійснювати у поточному році преміювання військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, Кабінет Міністрів України надав керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Верхньої межі преміювання Кабінет Міністрів України не встановив.
Це право Кабінет Міністрів України зокрема делегував Міністру оборони України (тобто, делегував повноваження щодо здійснення преміювання понад встановлений законодавством розмір) і це право було продубльовано в Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», …..на 2011 рік».
На виконання вимог Постанови № 1294 Міністром оборони України, в межах делегованих йому Кабінетом Міністрів України повноважень, було видано накази: від 22 липня 2010 року № 380 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік», від 5 листопада 2010 року № 576 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України № 380 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік», від 28.01.2011 року № 50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік», від 17 червня 2011 року № 338 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 28.01.2011 року № 50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік», від 26.02.2013 року № 145 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2013 рік» (далі накази Міністра оборони України), якими з 1 листопада 2010 року введені граничні розміри премії відповідним категоріям військовослужбовців.
Проаналізувавши вимоги чинного законодавства України з цього питання, суд приходить до висновку про те що Міністр оборони України, видаючи вищезазначені накази діяв в межах своїх повноважень та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Згідно статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, у зв'язку з чим нові граничні розміри премій з 1 листопада 2010 року повинні поширюватися на всіх військовослужбовців що проходять військову службу у військових частинах та установах.
Щодо посилання відповідача, в запереченнях, на той факт що п.п. 1, 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, згідно якого перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, то цей пункт входить в протиріччя до положень статті 63 Закону, згідно яких усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії у розмірах, встановлених законодавством». При таких обставинах, Закон у своїй юридичній ієрархії має вищу юридичну силу ніж Порядок і повинні виконуватися норми Закону, а не підзаконного акту.
Крім того, посилання відповідача, що вищезазначені накази та розпорядження Міністра оборони України не є законодавчими актами, суд вважає за необхідне зазначити про необґрунтованість таких посилань, оскільки вказані накази мають організаційно-розпорядчий характер, не містить нових правових норм та спрямовані на виконання рішення Уряду.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що реєстрація вищезазначених наказів Міністра оборони України щодо встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям може впливати на перерахунок пенсії тільки тоді, коли б наказом вводилися нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Але в спірних правовідносинах такі обставини не мали місце - оскільки нові види грошового забезпечення зазначеними наказами Міністра оборони України не вводилися.
З огляду на те, що наказами Міністра оборони України нові види грошового забезпечення не вводилися, а змінилися в сторону збільшення вже діючі види грошового забезпечення (премія), у зв'язку з чим це не може бути підставою для відмови в перерахунку пенсії даній категорії осіб.
Суд звертає увагу на те, що саме факт зміни розміру такого виду грошового забезпечення і є підставою для перерахунку пенсії у відповідності до положень статті 63 Закону.
З огляду на викладене, у випадку настання обставин, що тягнуть за собою зміну розміру грошового забезпечення, позивач має право на перерахунок раніше призначеної пенсії виходячи із розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Таким чином, суд приходить до висновку про те що дії відповідачів щодо відмови позивачу в перерахунку його пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та наказів Міністра оборони України є неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.
Згідно із статтею 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої влади та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до вимог ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся до відповідачів і одержав від них відповідь-відмову 25 липня 2013 року, тобто дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим його права щодо перерахування пенсії повинні відбутися з 25 січня 2013 року.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.
Суд, керуючись п.1 ч. 2 ст.256 КАС України, звертає постанову до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Київського міського військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_1 в перерахуванні та виплаті пенсії з урахуванням збільшення премії.
Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням перерахованого розміру премії: з 25 січня 2013 року 40 % грошового забезпечення, з 01 березня 2013 року - 45 % грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням підвищення розміру премії: з 25 січня 2013 року - 40 % грошового забезпечення, з 1 березня 2013 року - 45 % грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: С.В. Зінченко