Справа № 2-4851/13
№760/1670/13-ц
12 серпня 2013 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Зінченко С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві, про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту, -
Позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом, в якому просять визнати їх право власності на майно, що арештоване Відділом ДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві.
Дослідивши дану позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч. 5 статті 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Позивачами додано до позовної заяви квитанцію, що підтверджує оплату судового збору в розмірі 114 гривень 71 лише позивачем ОСОБА_1.
Проте згідно п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 229 гривень 40 копійок, тобто позивачам слід сплатити вказану різницю.
Крім того згідно ч. 6 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом, а отже кожному з позивачів необхідно сплатити судовий збір пропорційно долі поданих кожним з них вимог (тобто в розмірі 229 грн. 40 коп.) та підтвердити це окремим платіжним документом.
Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 та 120 Цивільного процесуального кодексу України, вона підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 119, 120, 121 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві, про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту - залишити без руху, надати позивачу строк в три дні з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Зінченко С.В