Справа №2609/30117/12
№2/760/687/13
02 вересня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Зінченко С.В.
при секретарі Гайдайчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус КМНО Кісліцина Юлія Вікторівна, про визнання заповіту недійсним, -
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, в якій позивач визнати недійсним заповіт ОСОБА_5, складений на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кісліциною Ю.В. 13.03.2012 року, посилаючись на те, що волевиявлення заповідача не було вільним те не відповідало справжній його волі через стан здоров'я, а саме хворобу очей та онкологічну хворобу.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи з метою отримання відповідей на питання: чи здатен був ОСОБА_6 усвідомлювати та в повній мірі прогнозувати наслідки своїх дій під час укладення заповіту на належне йому майно 13.03.2012 року з урахуванням лікарських препаратів, які ним приймались у зв'язку з наявними захворюваннями; чи страждав ОСОБА_6 психічними захворюваннями, які могли перешкоджати йому усвідомлювати значення своїх дій на час укладання заповіту на належне йому майно 13.03.2012 року?
Представник відповідача ОСОБА_2 проти призначення експертизи заперечували, зазначивши про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували наявність в ОСОБА_5 хвороб, що мали б наслідком обмеження його здатності розуміти власні дії та усвідомлювати їх наслідки.
Відповідач ОСОБА_3 та треті особи в судове засідання не з'явились, направили заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представника ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з вказаної норми, експертиза може бути призначена в разу, коли її необхідність випливає з обставин справи і поданих доказів.
Проте з матеріалів справи та пояснень сторін і їх представників не вбачається обставин або доказів, які свідчили б про обмежену здатність ОСОБА_5 усвідомлювати значення своїх дій та розуміти їх наслідки, зокрема при підписання спірного заповіту.
Натомість такі твердження позивача та її представника спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: копією трудової книжки ОСОБА_5, копіями свідоцтв про права на винахід, листами Національного університету оборони України, де працював ОСОБА_5, поясненнями приватного нотаріуса КМНО Кісліциної Ю.В..
Крім того, подана заява про призначення експертизи виходить за межі доказування в даній справі, оскільки відповідно до останньої наявної в матеріалах справи заяви представника позивача про уточнення позовних вимог (т. 2 а.с. 158-160) позивачем оспорюється заповіт ОСОБА_5 від 13.03.2012 року з підстав того, що останній не міг його прочитати внаслідок хвороби очей та розуміти його значення внаслідок онкологічної хвороби, а не психічного захворювання, як про те йдеться в поданій заяві про призначення експертизи.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що підстави для призначення посмертної судово-психіатричної експертизи відповідно до поданої заяви відсутні, а тому в її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 57, 143, 208, 209, 293 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: