28.09.15
Провадження 2/235/3552/15
Справа 235/7530/15-ц
28 вересня 2015 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Філь О.Є.
при секретарі Ярмаченко В.В.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Пишної В.Г.
представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську (не з»явився)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 02.09.2015 року звернувся до суду з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з травмою на виробництві.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем по справі він перебував у трудових відносинах з 01.08.2003 року по 02.09.2013 року, був звільнений на підставі ч. 2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров»я.
01.06.2013 року під час виконання трудових обов'язків його було травмовано, було встановлено наступний діагноз: відкрита виробнича ЧМТ, струс головного мозку, забита рана тім»яної області, забій-розтягнення зв'язкового апарату шийного відділу хребта.
подвійний закритий перелом лівої щелепної дуги зі зміщенням, заходження уламків, забій м»яких тканин обличчя, виличної та потиличної області голови. Садна передпліч, передньої черевної стінки.
06.06.2013 року на підприємстві були складені акти за формою Н-5, за формою Н-1.
02.09.2013 року за результатами огляду МСЕК позивачу вперше було встановлено третю групу інвалідності в зв»язку з трудовим каліцтвом та 50% втрати професійної працездатності.
09.10.2014 року позивач був повторно оглянутий МСЕК, на якому йому було підтверджено 50% втрати працездатності, третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
В результаті виробничої травми йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що був змінений нормальний образ його життя, оскільки заподіяна невідновна втрата його здоров»ю, він став інвалідом, ніколи не зможе повноцінно працювати, доходи його родини суттєво знизилис, він відчуває себе втраченою для суспільства людиною, тривале лікування позначилося на його здоров»ї та психіці, відносини в родині погіршилися, він позбавлений можливості виконувати свої сімейні обов'язки по дому, усі роботи по будинку лягли на його матір, яка повинна здійснювати догляд за ним.
Усі ці фактори викликають негативні емоції та переживання, порушено його нормальні життєві зв»язки та йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 50000 гривень, яку просить стягнути з відповідача по справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача ПАТ ШУ «Покровське» Пишна В.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні, надала письмові заперечення проти позову.
Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ПАТ «ШУ Покровське» з 01.08.2003 року по 02.09.2013 року, був звільнений на підставі ч. 2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров»я (а.с. 18).
01.06.2013 року під час виконання трудових обов'язків позивача ОСОБА_1 було травмовано, було встановлено наступний діагноз: відкрита виробнича ЧМТ, струс головного мозку, забита рана тім»яної області, забій-розтягнення зв'язкового апарату шийного відділу хребта.
06.06.2013 року на підприємстві за результатами розслідування нещасного випадку, що стався 01.06.2013 року, були складені акти за формою Н-5, за формою Н-1 (а.с. 19-26).
02.09.2013 року за результатами огляду МСЕК позивачу вперше було встановлено третю групу інвалідності в зв»язку з трудовим каліцтвом та 50% втрати професійної працездатності (а.с. 14-15).
09.10.2014 року позивач був повторно оглянутий МСЕК, на якому йому було підтверджено 50% втрати працездатності, третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва (а.с. 13).
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Законом України "Про охорону праці", а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров"я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.
Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Судом встановлено, що тяжкі та шкідливі умови праці призвели до травмування позивача на виробництві. Висновком МСЕК від 02.09.2013 року позивачу вперше було встановлено 50% втрати професійної працездатності в зв»язку з трудовим каліцтвом, третю групу інвалідності, дата чергового переогляду 02.09.2014 року (а.с. 14-15). 09.10.2014 року позивач був повторно оглянутий МСЕК, на якому йому було підтверджено 50% втрати працездатності, третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва (а.с. 13).
В зв»язку з цим 02.09.2015 року позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про відшкодування моральної шкоди. Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов'язку Фонду відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами статті 237-1 КЗпП України.
Відповідно до роз"яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що в зв"язку з травмою на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 50% працездатності в зв»язку з травмою на виробництві, визнаний інвалідом третьої групи. Після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина. Усі ці фактори викликають негативні емоції та переживання, порушено його нормальні життєві зв»язки та йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Вищезазначене законодавство, а також роз"яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов"язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв"язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз"ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров"я позивача, те, що професійна працездатність в зв»язку з травмою на виробництві втрачена на 50%, інвалідність третьої групи встановлена на строк до 09.10.2016 року.
Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 25000 грн.
Згідно ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», з рр 26000010150071 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошову компенсацію у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв»язку з травмою на виробництві.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», рр 26000010150071 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767, код ЕДРПОУ 13498562 на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: