233 № 233/4709/15-а
28 вересня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Янюка Ю. Б.
при секретарі Круговій Ю.С.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,-
7 серпня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні, в якому зазначив, що має статус безробітного, перебуває на обліку в Костянтинівському міському центрі зайнятості, йому призначена допомога по безробіттю в розмірі 0,00 грн. На звернення до відповідача їм отримана відповідь, що йому призначена допомога по безробіттю в розмірі 0 грн., у зв'язку з тим, що його роботодавцем не перераховано до бюджету суми єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період роботи з 23.12.2014 року по 30.06.2015 року. Це рішення відповідача він вважає неправомірними, оскільки неперерахування роботодавцем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування породжують правовідносини між платником такого внеску та органами доходів та зборів, на які покладено обов'язок адміністрування ЄСВ, та не можуть впливати на його право на отримання допомоги по безробіттю. Тому просив, зобов'язати Костянтинівський міський центр зайнятості призначити йому допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу з 23.12.2014 року по 30.06.2015 року з 08.07. 2015 року з виплатою недоотриманих з 08.07.2015 року сум.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на викладені у позові обставини.
Представник відповідача - Костянтинівського міського центру зайнятості, у судове засідання не з'явився, надавши письмові заперечення проти позову, в яких посилався на правомірність відмови позивачу ОСОБА_1 у призначенні допомоги по безробіттю, оскільки страховий стаж останнього протягом 12 місяців, що передували реєстрації ОСОБА_1 як безробітного, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не підтверджений сплатою єдиного соціального внеску.
З'ясувавши позицію сторін по справі, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що згідно копії трудової книжки позивач ОСОБА_1 працював юристом по трудовому договору №052312100422, зареєстрованому у Костянтинівському центрі зайнятості, з 23 грудня 2014 року по 30 червня 2015 року (а.с.10-11).
Позивачу ОСОБА_1 за цей період була сплачена заробітна плата, що стверджується відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків (а.с.31) і на його заробітну плату роботодавцем нарахований страховий внесок на випадок безробіття (а.с.29).
Рішенням Костянтинівського міського центру зайнятості від 9 липня 2015 року (а.с.30) ОСОБА_1 відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю у зв'язку з несплатою роботодавцем єдиного соціального внеску (а.с.7-8).
Призначення допомоги по безробіттю громадянам, визнаним у встановленому Законом порядку безробітними, здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року.
Відповідно до абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 платниками Єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Стаття 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлює, що Страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Стаття 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлює, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Таким чином, законодавством визначений обов'язок роботодавця, як платника єдиного соціального внеску, своєчасно перераховувати суми єдиного соціального внеску до бюджету.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, судом встановлено, що із заробітної плати позивача ОСОБА_1 були нараховані та утримані страхові внески на випадок безробіття, але єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплачений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 В той же час, суд вважає, що оскільки обов'язок щодо сплати страхових внесків законом покладено на роботодавця, тому наявність заборгованості по їх сплаті не може слугувати підставою, що обмежує реалізацію працівником права на отримання допомоги на безробіття.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що рішення Костянтинівського міського центру зайнятості від 9 липня 2015 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги по безробіттю є неправомірним та слід зобов'язати відповідача призначити йому допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу з 23.12.2014 року по 30.06.2015 року з 08.07. 2015 року з виплатою недоотриманих з 08.07.2015 року сум.
На підставі викладеного, керуючись ст.6,71,86,94,158-163 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати неправомірним рішення Костянтинівського міського центру зайнятості від 9 липня 2015 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги по безробіттю.
Зобов'язати Костянтинівський міський центр зайнятості призначити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу з 23.12.2014 року по 30.06.2015 року з 08.07.2015 року з виплатою недоотриманих з 08.07.2015 року сум.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.
Суддя