Справа № 2-а-6152/11
16 грудня 2011 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
Свої вимоги мотивував тим, що є інвалідом війни 1 групи та йому встановлено щорічну допомогу до 05 травня відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком. Разом з тим, він щорічно отримує таку допомогу в меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством. Відповідачі відмовляються виплачувати йому таку допомогу в повному розмірі. Вважає ці дії неправомірними та такими, що порушують його права.
Позивач просить ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідачів провести перерахунок та виплатити йому разову грошову допомогу, яка виплачується щорічно до 5 травня в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком за 2011 рік з урахуванням проведених раніше виплат.
З письмових заперечень представника Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вбачається, що вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. У письмових запереченнях зазначено, що позивачу щорічна разова грошова допомога до 05 травня виплачується згідно положень чинного законодавства. Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік в квітні 2011 року в розмірі 730 гривень. Зазначено, що жодним нормативно-правовим актом не надано повноважень Центру визначати розміри щорічної грошової допомоги до 05 травня.
З письмових заперечень Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві вбачається, що Управління проти задоволення позову заперечує. Зазначено, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи соціального захисту населення. До компетенції Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві віднесено лише подання переліку осіб, які перебувають на обліку в Пенсійному фонді для отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Встановлено, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня на підставі ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Відсутній також і нормативно-правовий акт, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Разом з тим, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Нарахування позивачу допомоги за 2011 рік в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”не ґрунтується на законі.
Підставою для зменшення розміру виплати була постанова КМ України “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”№ 341 від 04 квітня 2011 року.
Вбачається, що на день виплати позивачу коштів діяли два нормативно-правові акти (Закон України та постанова Кабінету Міністрів України), які по різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги учасникам війни.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст. 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент -Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім -своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Позивач заявив вимоги до відповідачів, зокрема, і до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Зазначене є правом позивача.
Вбачається, що цей державний орган мав вжити дій, які віднесені до його компетенції, щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової допомоги до 05 травня за 2011 рік в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.
Вимоги до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню виплат не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 4.1 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 січня 2007 року № 65 Центр здійснює вхідний облік та контроль документів з питань призначення соціальної допомоги, інших грошових виплат, які надходять від органів праці та соціального захисту населення.
Вбачається, що Центр прав позивача не порушував, оскільки виплачував кошти на підставі документів, які надходять від Головного Управління праці та соціального захисту населення.
Сума грошової допомоги до 05 травня підлягає перерахуванню та виплаті за 2011 рік, за виключенням виплат здійснених у 2011 році.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 58, 75, 92 Конституції України, ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України”, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постановою КМ України “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”№ 341 від 04 квітня 2011 року, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невжиття дій стосовно нарахування і виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2011 рік у меншому розмірі.
Зобов'язати ОСОБА_2 ОСОБА_3 вжити дій, які віднесені до його компетенції, для нарахування та виплати ОСОБА_1 недоплачеої суми грошової допомоги до 05 травня 2011 року на підставі ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”за виключенням виплат, здійснених у 2011 році.
Постанова підлягає негайному виконанню.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: