Справа № 4с-91/11
25 листопада 2011 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Прокопчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 дії Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, державного виконавця Руденко Юлії Олексіївни,
ТОВ “ОСОБА_2 в суд з зазначеною скаргою на дії ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, державного виконавця Руденко Ю.О.
Свої вимоги мотивує тим, що 01 червня 2011 року відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ТОВ “ОСОБА_1 користь ОСОБА_3 заробітної плати в сумі 8250 гривень, компенсації за невикористану відпустку в сумі 971 гривні 66 копійок, середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 27732 гривні 96 копійок, а всього 36954 гривні 62 копійки. Вказаною постановою також накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, встановлено заборону його відчуження. 01 червня 2011 року винесено постанову про арешт коштів боржника в сумі 36954 гривні 62 копійки.
Скаржник вважає, що зазначені постанови винесені з порушенням вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: у виконавчому листі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача, що є обов'язковим; не вказано строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, зазначено лише, що рішення підлягає негайному виконанню. За таких обставин державний виконавець зобов'язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження та винести відповідну постанову.
Під час примусового виконання державним виконавцем також були допущені інші порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження”.
ТОВ “ОСОБА_4 про наявність виконавчого провадження лише 21 червня 2011 року, тому було позбавлене можливості скористатись своїми правами щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, повідомлення державного виконавця про повне або часткове виконання рішення боржником, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця з питань виконавчого провадження тощо.
Зазначені обставини свідчать про порушення державним виконавцем вимог чинного законодавства щодо строків та порядку надсилання документів виконавчого провадження, встановлення строків на добровільне виконання рішення суду, порядку примусового виконання рішення, що призвело до позбавлення можливості боржника скористатись своїми правами сторони виконавчого провадження.
Крім того, скаржник посилається на те, що виконавчі дії проводились ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві. Разом з тим, ТОВ “ОСОБА_1 юридична особа зареєстрована в Дарницькому районі м. Києва та в матеріалах виконавчого провадження відсутні належні докази того, що майно або постійно діючий орган товариства знаходиться в Солом'янському районі м. Києва.
Просить суд: визнати неправомірними дії державного виконавця Руденко Ю.О. ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо порушення виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, арешт рухомого та нерухомого майна ТОВ “Ласка Київ”, заборону його відчуження, винесені державний виконавцем, та відмовити у відкритті виконавчого провадження.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав викладене в скарзі та просив її задовольнити. Пояснив, що на даний час рішення суду виконане, проте ТОВ “ОСОБА_5 дії державного виконавця неправомірними.
Державний виконавець Руденко Ю.О., яка також є і представником ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, в судове засіданні не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд скарги без її участі.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 30 травня 2011 року Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про стягнення з ТОВ “ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 (а.с. 49-50).
01 червня 2011 року державним виконавцем ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_7 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою також накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику -ТОВ “ОСОБА_1 межах суми звернення стягнення -36954 гривні 62 копійки (а.с. 45-46).
Скаржник посилається на те, що у виконавчому листі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”визначено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб -платників податків), тобто таке зазначення не є обов'язковим.
Скаржник посилався і на те, що такий номер містився в копії довіреності, яка знаходиться в матеріалах виконавчого провадження, проте довіреність не є тим документом, що підтверджує належність певній особі індивідуального ідентифікаційного номеру.
У скарзі вказано, що у виконавчому документів не зазначений строк пред'явлення його до виконання.
З копії виконавчого листа, що міститься в наданих суду матеріалах виконавчого провадження вбачається, що рішення суду підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження”строки, пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, -з наступного дня після його постановлення.
Рішення ухвалено судом 25 листопада 2010 року, виконавче провадження за заявою стягувача відкрито 01 червня 2011 року.
Скаржник зазначає, що державним виконавцем порушені вимоги чинного законодавства щодо строків та порядку надсилання документів виконавчого провадження, встановлення строків на добровільне виконання рішення суду, порядку примусового виконання рішення, що призвело до позбавлення можливості боржника скористатись своїми правами сторони виконавчого провадження, зокрема, щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, повідомлення державного виконавця про повне або часткове виконання рішення боржником, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця з питань виконавчого провадження тощо.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що відповідні процесуальні документи та повідомлення ТОВ “ОСОБА_8.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про виконавче провадження”за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
У судовому засіданні представник ТОВ “ОСОБА_9, що за його заявою провадження виконавчих державним виконавцем відкладалось на 10 днів.
Зазначений термін згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України “Про виконавче провадження”є максимальним. Рішення суду боржником було виконано, але вже після закінчення цього терміну, виконавчий збір з боржника не стягувався.
За таких обставин, вбачається, що права ТОВ “ОСОБА_10 не були, оскільки державним виконавцем відкладалось провадження виконавчих дій та був наданий максимальний строк для реалізації прав боржника у виконавчому провадженні.
Крім того, скаржник посилається на те, що виконавчі дії проводились ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, проте ТОВ “ОСОБА_1 юридична особа зареєстрована в Дарницькому районі м. Києва.
У виданому судом виконавчому листі зазначена юридична адреса ТОВ “Ласка Київ”-м. Київ, вул. Автопаркова, 7, що територіально віднесена до Дарницького району м. Києва.
Також у виконавчому листі зазначена й інша адреса, що територіально віднесена до Солом'янського району м. Києва -просп. Повітрофлотський, 66.
Представник ТОВ “ОСОБА_9 суду, що вул. Автопаркова, 7 є юридичною адресою товариства. Приміщення по просп. Повітрофлотському, 66 орендується товариством, і товариство там знаходиться.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Вбачається, що при провадженні виконавчий дій ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві вимоги закону порушені не були.
З огляду на наведене, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити, оскільки в діях державного виконавця відсутні ознаки неправомірності.
У з в'язку з цим, не підлягають задоволенню і вимоги: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, арешт рухомого та нерухомого майна, заборону його відчуження; відмовити у відкритті виконавчого провадження.
Керуючись статтями 57-60, 209, 212-214, 221, 373, 383-386 ЦПК України, статтями 11, 12, 17, 18, 22, 25, 26, 35, 82 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 93 ЦК України, суд, -
Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Київ”.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: