Справа № 760/17164/15-ц
Провадження 2/760/7365/15
18 вересня 2015 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І. А., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом та просив:
-стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 51000,00 грн. за невиконання умов договору купівлі-продажу, відповідно до наданої розписки;
-стягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1000,00 грн. заборгованості згідно договору поруки від 12.05.2015 року.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.
Так, ч. 5 ст. 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Проте, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено на 2015 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривні.
Станом на 01.09.2015 року ставки судового збору було змінено.
Як вбачається з відмітки суду за вхід. № 62533 позовну заяву позивачка подала до суду 15.09.2015 року.
З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві самостійні майнові вимоги пов'язані між собою.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
В п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК України). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя -
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання стягнення заборгованості - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: