Справа № 4с-108/11
09 листопада 2011 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Прокопчук Т.В., Царіциній Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2,
ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеною скаргою на дії державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2
Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні державного виконавця знаходиться виконавчий лист № 2-1609-1/10 від 26 квітня 2010 року про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3, виданий Солом'янським районним судом м. Києва.
05 серпня 2011 року він отримав постанову державного виконавця Гресь Т.О. від 03 серпня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Вважає, що зазначена постанова є незаконною та такою що повинна бути скасована, оскільки до дня, коли він отримав постанову від 05 серпня 2011 року, ніякі листи від ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві на його адресу не приходили.
10 серпня 2011 року він звернувся з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, які йому надали, проте в них постанова про відкриття виконавчого провадження була відсутня.
Сума боргу по сплаті аліментів не відповідає дійсності. У постанові зазначена сума 25000 гривень, а фактично борг складає 10000 гривень, оскільки частково аліменти ним сплачувались.
Просить суд визнати дії державного виконавця Гресь Т.О. по виконанню виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 24 квітня 2010 року неправомірними та скасувати постанову державного виконавця Гресь Т.О. від 03 серпня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
У судовому засіданні скаржник та його представник підтримали скаргу та просили її задовольнити. Представник скаржника пояснила суду, що державний виконавець не повідомила боржника про відкриття виконавчого провадження, заборгованість по аліментам є значно меншою та не відповідає дійсності інформація, що ОСОБА_1 ухилявся від сплати аліментів.
Державний виконавець Гресь Т.О. пояснила суду, що вважає свої дії правомірними. Виконавче провадження відкривалось іншим виконавцем -ОСОБА_4, яка на даний час вже не працює. Довідку-розрахунок заборгованості по сплаті аліментів на суму 26035 гривень 70 копійок робила вже вона як новий виконавець, у провадження якого були передані відповідні матеріали. На момент винесення постанови від 03 серпня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в матеріалах виконавчого провадження не було будь-яких даних про сплату аліментів боржником. Квитанції про часткову оплату аліментів були надані боржником вже після винесення постанову. У постанові допущена технічна описка в сумі боргу та зазначено 25000 гривень замість 26035 гривень 70 копійок.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 30 березня 2011 року державним виконавцем ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1609, виданим 26 квітня 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва (а.с. 23).
03 серпня 2011 року державним виконавцем ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2, в провадженні якої на той час перебувало зазначене виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 19).
Скаржник посилається на те, що дії державного виконавця Гресь Т.О. при вчиненні виконавчих дій є неправомірними, оскільки він не отримував будь-яких документів щодо відкриття виконавчого провадження, сума його боргу по сплаті аліментів була меншою, а тому і підлягає скасуванню постанова від 03 серпня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Встановлено та не оспорювалось учасниками судового розгляду, що виконавче провадження було відкрито державним виконавцем ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4, а після її звільнення передано в провадження державного виконавця Гресь Т.О.
Законом не визначено обов'язок державного виконавця, в провадження якого передане відкрите виконавче провадження, перевіряти направлення та отримання документів сторонами виконавчого провадження, які направлялись раніше іншими виконавцями.
Статтею 55 Закону України “Про виконавче провадження”визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
З копії матеріалів виконавчого провадження, які містяться в матеріалах справи (а.с. 12-25) вбачається, що державним виконавцем Гресь Т.О. складено довідку-розрахунок заборгованості по сплаті аліментів на суму 26035 гривень 70 копійок (а.с. 20) та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 19).
На день винесення цієї постанови в матеріалах виконавчого провадження документів щодо сплати боржником аліментів не містилось. Зазначені документи про часткове погашення боргу були надані державному виконавцю пізніше (а.с. 16-17).
На день розгляду скарги судом заборгованість по сплаті аліментів в повному розмірі не погашена.
За таких обставин, в діях державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 під час провадження виконавчих дій по виконанню виконавчого листа № 2-1609, виданого 26 квітня 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва відсутні ознаки неправомірності.
З огляду на наведене, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 57-60, 209, 212-214, 221, 373, 383-386 ЦПК України, статтями 5, 11, 24, 55, 82 Закону України “Про виконавче провадження”суд, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: