Провадження №2/760/7287/15;
Справа 760/16980/15-ц
18 вересня 2015 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», Моторного (транспортного) страхового бюро України про визнання події страховим випадком, стягнення суми страхового відшкодування, стягнення моральної шкоди, суддя -
Позивач звернувся до суду з позовом та просить:
-визнати подію, що мала місце 05.10.2014 року страховим випадком відповідно до полісу № АС/8644003 та закону;
-стягнути з відповідачів на користь позивача 29117,12 грн. страхового відшкодування;
-стягнути з відповідачів на користь позивача 10000,00 грн. моральної шкоди.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.
Так, ч. 5 ст. 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три вимоги: немайнову, майнову та про відшкодування моральної шкоди.
Проте, позивачем сплачено судовий збір лише за одну немайнову вимогу, а дві інші залишились не оплачені.
В п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено на 2015 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривні.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
За подання заяви про захист честі та гідності фізичної особи (відшкодування моральної шкоди) 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Крім того, позивачем не дотримано вимоги ч. 2 ст. 119 ЦПК України, яка передбачає, що обов'язковою формою і змістом позовної заяви є зазначення в позовній заяві поштового індексу сторін.
Як вбачається з поданої позовної заяви, то позивачем не зазначено власний поштовий індекс та відповідача 1: ОСОБА_2.
Крім того, звертаю увагу на наступне.
Згідно п.п.3,5,6 ч.1 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Так позивачем у позові вказується, що МТСБУ повинно відшкодувати збитки у разі закінчення банкрутства УСК «ГАРАНТ АВТО», однак доказів про визнання банкрутом УСК «ГАРАНТ АВТО» не зазначено.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду.
Згідно роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
При недотриманні позивачем зазначених вимог настають наслідки, передбачені ст.139 ЦПК( в редакції 1963 року) .
Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Виходячи з вищевикладеного, позивачу в позовній заяві слід зазначити:
- в чому полягає протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні
- з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір матеріальної шкоди, та якими доказами це підтверджується.
При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», Моторного (транспортного) страхового бюро України про визнання події страховим випадком, стягнення суми страхового відшкодування, стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: