Справа № 758/10914/15-ц
28 вересня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
За загальним правилом встановленим ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
В той же час відповідно до ч. 2 ст. 110 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається зі змісту поданого до суду позивачем позову та доданих до нього доказів, зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1, яка територіально не відноситься до юрисдикції Подільського районного суду м. Києва, однак він (позивач) звертається з даним позовом до Подільського районного суду м. Києва та мотивує це тим, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (Подільський район).
Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Пленум Верховного Суду України в п. 7 своєї Постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, позивачем в своєму позові не викладено в повній мірі обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено відповідних доказів, а саме останнім не обґрунтовано наявності підстав, які б дозволяли йому звертатися з даним позовом, саме до Подільського районного суду м. Києва, зокрема не зазначено (не надано) доказів того, що на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або того, що він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Крім того, позивачем в порушення вимог ст. 120 ЦПК України не надано до суду копії документів, що додаються до позову, для відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.
Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 109, 110, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк в 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті йому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяВ. С. Декаленко