ун. № 759/8833/15-а
пр. № 2-а/759/261/15
26 серпня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - П»ятничук І.В.,
при секретарі - Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві
про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві та просив суд :
- визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, яка полягає у тому, що відповідач в порушення положень частини 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснив дії протягом трьох робочих днів з дня отримання (21.05.2015 р.) заяви ОСОБА_1 про примусове виконання,
- визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Киеві, які полягають у тому, що при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №47646274 від 28.05.2015 року відповідач недотримався строку, встановленого частиною 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»,
- визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, які полягають у порушенні строку надіслання на адресу ОСОБА_1 постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 47646274 від 28.05.2015 року,
- визнати незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, Махової Діани Анатоліївни про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №47646274 від 28.05.2015 року,
-зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, прийняти до виконання виконавчий лист №759/21535/14-ц, виданий Святошинським районним судом м. Киева 30.04.2015 р., без зазначення в ньому ідентифікаційного коду боржника - Святошинської районної в місті Киеві державної адміністрації.
В обґрунтування заявлених вимог даного адміністративного позову позивач вказував на те, що 21 травня 2015 року він - ОСОБА_1 подав заяву до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого 30.04.2015 р. Святошинським районним судом міста Киева по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної в місті Киеві державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Однак, лише 02.06.2015 року отримав рекомендоване поштове вщправлення №0305605799081 в якому містилось: постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №47646274 від 28.05.2015 року, оригінал виконавчого листа з відмітками державного виконавця та супровідний лист датований 28.05.2015 №4/19, за підписом начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управления юстиції у м. Киеві Кантемира Василя 1вановича. Відповідач відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» повинен був не пізніше трьох робочих дн1в з дня надходження до нього виконавчого документа (тобто 22.05.2015 р. або 25.05.2015 р. або 26.05.2015 р.) відреагувати на заяву шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч. 2 ст. 25 Закону) або постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (ч. 2 ст. 26 Закону). Відповідач у вказаний час відповідні дії не здійснив, чим порушив ЗУ «про виконавче провадження» таким чином, своїми діями порушив приписи даного Закону і проявив протиправну бездіяльність. Однак, як вбачається з дати зазначеної в постанові про відмову у ввідкритті виконавчого провадження №47646274 від 28.05.2015 року відповідач виніс вказану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження лише 28 травня 2015 року, що свідчить про недотримання останнім строків, встановлених ч. 2 ст. 26 Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. Положениями ч. 1 ст. 31 Закону передбачено, що копія постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручения. Беручи до уваги, наведені норми Закону, та той факт, що відповідач зобов'язаний був винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження не пізніше 26 травня 2015 року, він зобов'язаний був не пізніше 27 травня 2015 року надіслати копію постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручения на адресу ОСОБА_1 Але, відповідач не дотримався строків, що передбачені ч. 2 ст. 26 Закону і відправив рекомендоване поштове відправлення 29.05.2015 року о 15:29. Відповідач відмовив у відкритті виконавчого провадження вказуючи на те, що виконавчий документ не містить ідентифікаційний код суб»єкта господарської діяльності -боржника, що вказує на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст..18 ЗУ «Про виконавче провадження». Позивач з вказаним висновком відповідача не погоджується виходячи з наступного, оскільки боржником в даному виконавчому листі вказана Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація, яка за своїм статусом е місцевим органом виконавчої влади та діє відповідно до ЗУ «Про Місцеві державні адміністрації». Враховуючи те, що в даному випадку боржником є не суб»єкт господарської діяльності, а орган місцевого самоврядування та посилаючись на ст..ст. 18, 26, 31 ЗУ «Про виконавче провадження» просив заявлені вимоги адміністративного позову задовольнити.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги адміністративного позову та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в адміністративному позові та вказував суду на те, що відповідачем безпідставно відмовляється йому у виконанні рішення суду.
Представник відповідача в судові засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Святошинським районним судом м.Києва 30 квітня 2015 р. видано виконавчий лист пр..№2-а/759/61/15, ун. № 759/21535/14-ц, на виконання рішення Святошинського районного суду м.Києва від 16.02.2015 р. яким зобов»язано Святошинську районну в м.Києві державну адміністрацію направити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняте рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім»ям по його заяві від 04.08.2014 р. у відповідності до ч.7 ст.4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім»ям».
Відповідно до заяви від 21.05.2015 р. ОСОБА_1 пред»явлено вказаний виконавчий лист до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, для виконання.
Відповідно до супровідного листа від 28.05.2015 р. на адресу і ім.»я ОСОБА_1 направлено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.05.2015 р. в вказаній постанові державний виконавець вказує на те, що відмовляє в відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа з посиланням на ст..18 ЗУ «Про виконавче провадження». Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що її прийнято у зв'язку з тим, що виконавчий лист не містить інформації про ідентифікаційний код боржника.
Згідно зі ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 25, п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльнють суб'ектів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ГК України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не е суб'ектами господарювання.
Враховуючи те, що боржник за виконавчим документом є органом державної влади він не є суб'ектом господарської.
Враховуючи вищевикладене та позицію ВСУ у рішенні від 25.06.2014 по справі №6-62цс14, де зазначено, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, суд прийшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП№44255739 від 07.08.2014 року.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Згідно з п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Тобто, з аналізу викладених норм вбачається, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Крім того, державний виконавець наділений певними повноваженнями для здійснення виконання рішень судів, зокрема, надсилати запити до юридичних осіб, державних установ тощо.
Отже, враховуючи вище викладені норми та обставини, а також зважаючи на те, що у суду, який видав виконавчий лист, та у позивача відсутні відомості про індивідуальний ідентифікаційний код боржника, з метою захисту прав та інтересів позивача, згідно зі ст. 2 КАС України, суд прийшов до висновку про необхідність зобов'язання відповідача вчинити дії щодо прийняття виконавчого листа до виконання та відкриття виконавчого провадження без даних про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 267 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, яка полягає у тому, що відповідач в порушення положень частини 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснив дії протягом трьох робочих днів з дня отримання (21.05.2015 р.) заяви ОСОБА_1 про примусове виконання,
Визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Киеві, які полягають у тому, що при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №47646274 від 28.05.2015 року відповідач недотримався строку, встановленого частиною 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»,
Визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, які полягають у порушенні строку надіслання на адресу ОСОБА_1 постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 47646274 від 28.05.2015 року,
Визнати незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, Махової Діани Анатоліївни про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №47646274 від 28.05.2015 року,
Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, прийняти до виконання виконавчий лист №759/21535/14-ц, виданий Святошинським районним судом м. Киева 30.04.2015 р., без зазначення в ньому ідентифікаційного коду боржника - Святошинської районної в місті Киеві державної адміністрації.
Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві на користь держави судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення постанови суду.
Суддя
ун. № 759/8833/15-а
пр. № 2-а/759/261/15
26 серпня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - П»ятничук І.В.,
при секретарі - Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві
про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії, -
Керуючись ст.160 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, яка полягає у тому, що відповідач в порушення положень частини 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснив дії протягом трьох робочих днів з дня отримання (21.05.2015 р.) заяви ОСОБА_1 про примусове виконання,
Визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Киеві, які полягають у тому, що при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №47646274 від 28.05.2015 року відповідач недотримався строку, встановленого частиною 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»,
Визнати протиправними дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, які полягають у порушенні строку надіслання на адресу ОСОБА_1 постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 47646274 від 28.05.2015 року,
Визнати незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, Махової Діани Анатоліївни про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №47646274 від 28.05.2015 року,
Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, прийняти до виконання виконавчий лист №759/21535/14-ц, виданий Святошинським районним судом м. Киева 30.04.2015 р., без зазначення в ньому ідентифікаційного коду боржника - Святошинської районної в місті Киеві державної адміністрації.
Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві на користь держави судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення постанови суду.
Суддя