Номер провадження 2-а/754/405/15
Справа №754/11592/15-а
Іменем України
(повний текст постанови суду виготовлено 28 вересня 2015 року)
24.09.2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Грегуль О. В.
при секретарі - Сивенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, звернувшись до суду з вищевказаним позовом і посилаючись на неправомірність дій відповідача при відмові в призначенні йому пенсії на пільгових умовах за списком № 2, просив зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за списком № 2, відповідно до ст. ст. 12 і 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням періодів роботи, згідно довідок: № 25/ВК від 10.11.2014 року і № 9 від 07.02.2013 року пенсію за списком № 2, відповідно до ст. ст. 12 і 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням періодів роботи, згідно довідок: № 25/ВК від 10.11.2014 року і № 9 від 07.02.2013 року.
У судовому засіданні позивач позов підтримав і просив про його задоволення.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач не погоджувався із наданими роботодавцями позивача документами для призначення пенсії.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Відповідно до наявних у матеріалах справи, копій довідок ТОВ «КНАУФ ГІПС КИЇВ» № 25/ВК від 10.11.2014 року і № 4/ВК від 21.02.2013 року, позивач у період з 01.03.1980 року по 20.10.1980 року, дійсно працював на Київському заводі будівельних матеріалів акумуляторником у транспортному цеху і його робота дає право на пенсії на пільгових умовах за списком № 2.
Відповідно до наявної у матеріалах справи, копії довідки ПАТ «КЕЗНО» № 9 від 07.02.2013 року, позивач у період з 03.01.1987 року по 09.09.1997 року, дійсно працював на Київському дослідно-експерементальному заводі нестандартного обладнання акумуляторником і його робота дає право на пенсії на пільгових умовах за списком № 2.
10.06.2015 року позивач звернувся до відповідача за призначенням йому пенсії на пільгових умовах за списком № 2.
Листом відповідача від 17.06.2015 року, позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії з підстав невідповідності довідки ТОВ «КНАУФ ГІПС КИЇВ» № 25/ВК від 10.11.2014 року, постанові КМУ від 05.07.2006 року № 920, а саме, що у вказаній довідці немає посилання на список № 2.
Не погоджуючись із відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Відповідно до абзацу третього п. «б» ч. 1 ст. 13 і ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку,встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Посилання на список № 2, є довідці ТОВ «КНАУФ ГІПС КИЇВ» № 4/ВК від 21.02.2013 року.
Сама по собі незгода відповідача із документацією роботодавців позивача на підставі якої, позивач просить призначити йому пенсію та правильність видачі якої, відповідач не позбавлений можливості самостійно перевірити, не є правовою підставою для порушення пенсійних прав позивача.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги, суд вважає обґрунтованими.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України, понесені в даному випадку позивачем судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі: 36 грн. 54 коп., підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог немайнового характеру.
Керуючись ст. ст. 4-16, 158-164 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва призначити ОСОБА_1 пенсію за списком № 2, відповідно до ст. ст. 12 і 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням періодів роботи, згідно довідок: № 25/ВК від 10.11.2014 року і № 9 від 07.02.2013 року.
Відшкодування ОСОБА_1 судових витрат у сумі: 36 грн. 54 коп., покласти на рахунок Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.