Справа № 752/18907/13-к
Провадження №: 1-кп/752/710/15
підготовчого судового засідання
28.09.2015 року м. Київ
Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
провівши в приміщенні суду в м. Києві підготовче судове засідання за кримінальним провадженням № 12013110010006596 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України,
з участю сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ;
обвинуваченого ОСОБА_7 ;
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10
До Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України.
Прокурор відмітила, що кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва і є підстави призначити судовий розгляд.
Захисник звернувся до суду з клопотаннями про закриття провадження за строками давності.
Зазначене клопотання підтримав обвинувачений. Крім того, обвинувачений відмітив, що в обвинувальному акті є посилання на дати які не можуть існувати, зокрема в одному з абзаців зазначено що він продовжував реалізовувати свій злочинний умисел у період з 16.09.2007 року по 31.09.2007 року, однак календарної дати 31 вересня не існує.
Представник потерпілого та потерпілий відмітили можливість призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Ознайомившись з обвинувальним актом та додатками до нього, вислухавши сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що обвинувальний акт слід повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК.
Так, згідно пункту 13 частини 1 статті 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 5, ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Проте, як видно з обвинувального акта, він містить лише формулювання підозри, висунутої ОСОБА_7 , проте в чому він обвинувачується не зазначено, про що свідчать дані, зазначені в обвинувальному акті: ОСОБА_7 повідомлено про підозру.
Більше того, як вважає колегія суддів, обвинуваченому висунуто неконкретне обвинувачення в частині того, що не знайшло детального відображення, хто саме являється потерпілим від злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_7 .
Так, в обвинувальному акті зазначено, що з коштів отриманих ОСОБА_7 у якості представника ТОВ «Фінансова компанія «АВС» від ОСОБА_11 по укладеному між ними договору, 163 500 гривень він на рахунок ТОВ не вніс, а зловживаючи своїм службовим становищем генерального директора ТОВ привласнив.
ОСОБА_7 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на привласнення грошових коштів ТОВ «Фінансова компанія «АВС», 24.10.2005 року, ввівши в оману працівників ТОВ, зняв з рахунку ТОВ 50 000 гривень, та привласнив їх.
Аналогічні формулювання щодо привласнення саме коштів ТОВ у відповідних сумах і в різні дати, зазначені і в подальшому по тексту обвинувачення.
І як наслідок відмічено, що своїми діями, що виразилися у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, яке було ввірене особі, ОСОБА_7 скоїв злочин передбачений ч.5 ст. 191 КК України.
Крім того, в обвинувачені зазначено, що у ході проведення досудового слідства факт привласнення грошових коштів саме ТОВ «Фінансова компанія «АВС» та їх легалізації ОСОБА_7 доведено у повному обсязі.
З зазначеного слідує, що потерпілим є ТОВ «Фінансова компанія «АВС», однак, зазначена компанія як потерпіла не відображена і дані щодо зазначеного потерпілого в обвинувальний акт не внесено, хоча це що є обов'язковим, згідно вимог ст. 291 КПК України.
Крім того, приймаючи рішення про необхідність повернення обвинувального, колегія суддів також враховує, що в обвинувальному акті є посилання на дату 31 вересня, якої немає, і про що відмічав обвинувачений.
Такі недоліки обвинувального акта виключають можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду, і повинні бути усунуті в порядку, визначеному ст. 314 КПК України, тобто обвинувальний акт слід повернути прокурору.
Ураховуючи, що є необхідність повернення обвинувального акта, колегія суддів не може вирішувати питання, щодо можливості закриття кримінального провадження, зокрема за строками давності.
Керуючись ст.ст.314-317 КПК України, колегія суддів
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України, повернути прокурору прокуратури Голосіївського району м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Судді _________ _____________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3