ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/416/15-ц
провадження № 2/753/2009/15
"17" вересня 2015 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Сирбул О.Ф.
при секретарі Палій Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.03.2014 р. в м. Києві на перехресті пр. Паладіна та пр. Перемоги 16 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю водія ОСОБА_4, яка керувала автомобілем НОМЕР_1 та водія ОСОБА_5, який керував автомобілем «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_2. Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва винним в ДТП є ОСОБА_4. На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» за полісом цивільно-правової відповідальності № АС 3957572.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_2 становить 60 336,47 грн.
Посилається на те, що подав страховій компанії усі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, однак станом на день звернення до суду з позовом страхове відшкодування позивачу не виплачено.
Посилаючись на безпідставність невиплати страхового відшкодування, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн., витрати на складання висновку авто товарознавчого дослідження в розмірі 800,00 грн. та розбір машини для фото 390,60 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн., моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн., пеню в розмірі 13 515,37 грн., інфляційні витрати в розмірі 11 282,95 грн., 3 % річних в розмірі 1 448,08 грн. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 10 336,47 грн., моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. Судові витрати покласти на відповідачів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з викладених підстав у позові.
В судове засідання відповідачі не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2014 р. в м. Києві на перехресті пр. Паладіна та пр. Перемоги 16 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю водія ОСОБА_4, яка керувала автомобілем НОМЕР_1 та водія ОСОБА_5, який керував автомобілем «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_2.
Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2014 р. визнано винною в ДТП ОСОБА_4.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» за полісом цивільно-правової відповідальності № АС 3957572.
Відповідно до звіту № 2340 від 05.12.2014 р. вартість матеріального збитку власнику автомобіля «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_2 становить 60 336,47 грн. (а.с. 14-27).
Згідно ст. 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов'язково.
Приписами статті 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.
Стаття 1166 ЦК України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом роз'яснено права та обовязки сторін, про що зазначено в журналі судового засідання, однак, представник позивача не скористався своїм правом та не заявив клопотання про витребування доказів.
Враховуючи, що під час розгляду справи, позивач не надав суду доказів щодо звернення страхувальника до страховика з відповідною заявою в силу вимог ст. 25 Закону України «Про страхування». Відповідної заяви про витребування доказів під час розгляду справи до суду не надходило,підстав для задоволення стягнення страхового відшкодування відсутні.
Крім того, позивач в своїх позовних вимогах просить також стягнути з відповідачів моральну шкоду, пеню, 3 % річних, інфляційні втрати, дані позовні вимоги є похідними від стягнення страхового відшкодування та і в задоволені цих вимог слід відмовити.
Як визначено у ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, оцінивши докази, приходить до висновку, що позивач не довів під час розгляду справи свої позовні вимоги, а тому у задоволені позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 22,1166, 1192, 1187 ЦК України, ст. 20, 25 Закону України „Про страхування", ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 213-215, 294 ЦПК України, -
У задоволені позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: