Справа № 417/1422/15-п
Провадження № 3/417/277/15
"24" вересня 2015 р. с. Марківка Луганської області
Суддя Марківського районного суду Луганської області Шкиря В.М., розглянувши адміністративний протокол АП1 №399354 від 12.09.2015 та додані до нього матеріали, які надійшли з відділення державтоінспекції Марківського районного відділу управління Міністертва внутрішніх справ України в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, не працюючого, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, якому роз'яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП, та ст.10,63 Конституції України,-
12.09.2015 о 20 годині 30 хвилин інспектор ВДАІ з обслуговування Марківського району лейтенант міліції ОСОБА_2 склав протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 399354 за ч.1 ст.130 КупАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, 12.09.2015 ОСОБА_1 о 20 годині 23 хвилин по вулиці Щорса в с. Марківка Марківського району Луганської області керував мопедом іноземним, без номерного знаку у стані алкогольного сп'яніння (огляд проводився на стан сп'яніння у встановленому законом порядку з використанням технічного засобу газоаналізатор «АLKOTEST №6810), чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух», та п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Стан алкогольного сп'яніння підтверджується позитивним результатом огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння із застосуванням газоаналіатора «Alkotest 6810» ARВL - 0871, тест № 455, проведеного о 20 годині 24 хвилин 12.09.2015 року - 1,61%
Свідками огляду на стан сп'яніння є ОСОБА_3 та ОСОБА_4
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, особу посвідчено паспортом серії ЕН № 038295 виданого Марківським РВ УМВС України в Луганській області 03.01.2002 (а.с.13-14).
Свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, визнав та пояснив, що 12.09.2015 в нього було похмілля , а десь о 19 годині 30 хвилин цього ж дня вжив 0,5 л алкогольного пива. Післяцього керував мопедом іноземним, без номерного знаку у стані алкогольного сп'яніння по вулиці Щорса в с Марківка Луганської області та приблизно о 20 годині 30 хвилин, був зупинений співробітниками ДАІ, які помітивши ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти, огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «АLKOTEST». Висновок приладу був позитивним, 1,61 %. Щиро кається. При цьому на запитання суду: " Чи має він посвідчення водія?" відповів: "Ні, в мене його ніколи не було"
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши повно, об'єктивно матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, відповідно до ст.252 КУпАП, оцінивши докази в їх совокупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і його дії вірно кваліфіковані інспектором ВДАІ, оскільки він, керував транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння.
Крім визнання вини факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 399354 від 12.09.2015 (а.с. 3);
- висновком приладу «АLKOTEST 6810» № ARDL - 0871, тест № 455, проведеного о 20 годині 24 хвилин 12.09.2015 року, показник позитивний - 1,61 % (а.с.4);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 12.09.2015 з яких вбачається, що 12.09.2015 о 20 год.24 хв вона була запрошена свідком і в її присутності ОСОБА_1 пройшов тест на алкоголь за допомогою «Alkotest 6810» проба позитивна - 1,61% (а.с.6);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 12.09.2015 з яких вбачається, що 12.09.2015 о 20 год.24 хв. по вул. Щорса в с. Марківка Марківського району Луганської області він був запрошений свідком і в його присутності ОСОБА_1, пройшов тест на алкоголь за допомогою «Alkotest 6810» проба позитивна - 1,61% (а.с.7);
- відеозаписом (а.с.9)
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» та п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону та п. 1.9 передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста - машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення як для водіїв так і для інших осіб, які керували транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Оскільки згідно довідки ВДАІ з обслуговування Марківського району станом на 12.09.2015 за обліковими даними ОСОБА_1 посвідчення водія не має (а.с.5) ОСОБА_5 підтвердив це безпосередньо під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної віддповідальності, за таких обставин суд визнає його іншою особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, в розумінні ст.130 КУпАП.
Таким чином факт вчинення правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом, особою, в стані алкогольного сп'яніння повністю підтверджено зібраними по справі доказами, як наданими безпосередньо суду так і письмовими, що містяться в матеріалах справи.
Підстав сумніватись у достовірності та істинності доказів у суду немає, інших доказів, які б спростовували факт сп'яніння ОСОБА_1 суду не надано.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює та не має постійного доходу, одружений, має 1 неповнолітню дитину (а.с.13), не є інвалідом, до адміністративної відповідальності по ст.130 КУпАП раніше не притягувався.
В якості обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34 КУпАП, суд приймає до уваги повне визнання своєї вини правопорушником, щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність згідно зі ст. 35 КУпАП суд не вбачає.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, та те, що ОСОБА_1 керував мопедом взагалі не маючи посвідчення водія, при цьому перебував у стані алкогольного сп'яніння з показником 1,61% проміле що є особливо суспільно небезпечним, особу та майновий стан правопорушника, наявності обставини, що пом'якшує його відповідальність та відсутності обставин, які б її обтяжували, суд вважає, що йому слід призначити стягнення з числа більш суворих ніж штраф.
Оскільки ОСОБА_6 не має посвідчення водія, а відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала, суд вважає, що йому необхідно призначити покарання у вигляді адміністративного арешту, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП для інших осіб, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень з його боку.
Відповідно до положень ст.326 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Проте враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року (Заява № 17888/12), яке, окрім іншого, розглядалося в аспекті можливості оскарження рішення суду по справі про адміністративне правопорушення, яким було призначено стягнення у вигляді адміністративного арешту, і ефективності застосування рішення апеляційного суду, в разі скасування рішення місцевого суду, і яке відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, з метою недопущення порушення прав і свобод особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та якій обрано захід стягнення у вигляді адміністративного арешту, з урахуванням практики ЕСПЛ, суд вважає, що виконання зазначеної постанови слід допустити через десять днів з дня її винесення. Щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності мала змогу її оскаржити.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України «Судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення».
У чинність п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 243 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 33,40-1, ч.1 ст. 130 , 221, 284, 285, 289, 294, КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 7 (сім) діб.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 243 гривень 60 копійок на р/р 31212206700188, МФО 804013, код ЕДРПОУ 05381372, код класифікації доходів 22030001 одержувач: УДКСУ у Марківському районі, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області.
Постанова підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання в частині стягнення судового збору протягом трьох місяців з дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Строк адміністративного арешту відраховувати з моменту фактичного затримання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, а також на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена, до Апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд Луганської області.
Суддя В.М.Шкиря