Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "17" червня 2014 р. Справа № 906/524/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. №541 від 22.05.14р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради (м.Малин)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (с.Гамарня, Малинський район, Житомирська область)
про стягнення 6134,21 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 6134,21 грн. заборгованості з орендної плати згідно договору №37/ор від 18.01.13р., з яких 5226,17 грн. - сума основного боргу, 385,42 грн. - пеня та 522,62 грн. штраф.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Надав уточнений розрахунок штрафних санкцій, згідно якого розмір пені становить 311,89 грн. та сума штрафу складає 522,62 грн. Просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.
10.06.14р. до суду повернулася ухвала, яка направлялась відповідачеві, з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.
Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір оренди №37/ор від 18.01.13р., акти прийому-передачі, витяг з рішення, додаток до рішення, розрахунки суми боргу, листи, претензію, довідки, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
Відповідно до рішення Малинської міської ради 18 сесії 6 скликання від 30.12.11р. "Про затвердження регуляторних актів щодо оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста" (а.с.13), 18.01.13р. між сторонами був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Малина №37/ор (а.с.8-10), згідно з умовами якого позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунальної власності територіальної громади м. Малин, а саме: частину приміщення площею 39,4 кв. м., розміщене за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Чорновола, 40-а, що перебуває на балансі ТОВ "Малин-Енергоінвест", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.12.12р. і становить за належною оцінкою 89040,00 грн. (п. 1.1 договору).
У відповідності до п. 3.1 зазначеного договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Малина та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням сесії міської ради і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2012р. - 1113,00 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2013р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2012р.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).
Згідно з п. 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.6 даного договору визначено, що орендна плата перераховується до міського бюджету щомісяця не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється платіж.
На виконання умов даного договору, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування визначене в договорі майно, про що свідчить акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 18.01.13р. (а.с.12).
Пунктом 5.3 договору сторони визначили, що орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати протягом дії договору не виконав.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
07.05.13р. відповідач надіслав позивачеві лист про дострокове розірвання договору оренди у зв'язку з неможливістю займатись підприємницькою діяльністю (а.с.16).
Пунктом 3.11 договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендодавцеві плату до дня повернення майна за актом прийому-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.
04.06.13р. позивач надіслав відповідачеві повідомлення про розірвання договору, а також претензію (вимогу) про сплату боргу з орендної плати (а.с.17-18).
Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, суму боргу не сплатив.
Слід зазначити, що згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 08.06.13р. орендар передав, а орендодавець прийняв визначене договору нерухоме майно (а.с.19).
Однак, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 5226,17 грн., яку останній і просить суд стягнути в позовній заяві.
Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору оренди №37/ор від 18.01.13р.
Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.
Як передбачено частиною 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі та у встановлений договором строк.
Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5226,17 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 385,42 грн. пені та 522,62 грн. штрафу.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно з п.3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8 договору).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Перевіривши уточнений розрахунок вказаних зобов'язань, наданий представником позивача в судовому засіданні, суд вважає, що штраф і пеня нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню в сумі 522,62 грн. штрафу та 311,89 грн. пені.
А оскільки позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення 385,42 грн. пені, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 73,53 грн. (385,42 грн. - 311,89 грн.) пені.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 5226,17 грн. основного боргу, 522,62 грн. штрафу та 311,89 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 73,53 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову, про що зазначав вище.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 11645, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради, 11601, Житомирська область, м. Малин, пл. Соборна, 6-а, код ЄДРПОУ 34064800
- 5226,17 грн. - основного боргу;
- 311,89 грн. - пені;
- 522,62 грн. - штрафу;
- 1805,10 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 73,53 грн. пені.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек. з пов. про вручення)