Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
"08" квітня 2013 р. Справа № 3/5007/1/12.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Машевської О.П.
при секретарі судового засідання: Павліченко Н.М.
Розглянувши заяву відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" (м. Київ)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Бердичів)
про стягнення 112 947, 49 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.06.12р. було стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Бердичів) на користь Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" (м. Київ) - 100 000, 00 грн. основного боргу, 12 537, 65 грн. - процентів за користування овердрафтом, 2258, 95 грн. - судового збору.
На виконання рішення суду 09.07.2012р. видано наказ.
18.03.13р. до господарського суду звернувся Відділ державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду за №19/2641 від 11.03.2013р., в якій просить суд вимоги стягувача ПАТ "Ерде Банк" (м. Київ) задовольнити за рахунок заставного майна (а.с. 1-9, т.2).
Приводом до звернення із заявою про зміну порядку та способу виконання рішення суду від 21.06.2012р. у справі №3/5007/1/12 стала заява боржника від 13.02.2013р.
Ухвалою від 19.03.2013р. господарський суд призначив до розгляду заяву ВДВС Бердичівського МРУЮ на 28.03.13року, про дату, час та місце засідання суду повідомив учасників виконавчого провадження та вжив заходи щодо підготовки справи до розгляду в цій частині.
Ухвалою від 28.03.13р. господарський суд розгляд заяви ВДВС Бердичівського МРУЮ відклав у зв'язку з невиконанням її вимог учасниками виконавчого провадження та неявкою представників останніх.
В засідання суду 08.04.13р. боржник та уповноважений представник стягувача не з'явились, витребуваних ухвалою суду доказів не подали, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить пошук за штрихкодовим ідентифікатором, отриманого за допомогою офіційного веб-сайту Укрпошти.
Згідно із ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, в тому числі, на участь в засіданнях суду.
З метою уникнення порушення процесуальних строків розгляду заяви ВДВС Бердичівського МРУЮ про зміну способу та порядку виконання рішення суду, господарський суд розглядає останню за наявними у справі доказами.
Так, засіданні суду оглянуто матеріали виконавчого провадження №498 від 18.01.2013р. та заслухано усні пояснення державного виконавця по суті процедури звернення стягнення на заставлене майно.
Розглянувши заяву ВДВС Бердичівського МРУЮ про зміну способу та порядку виконання рішення суду та додані до неї документи, заслухавши пояснення державного виконавця, суд приходить до висновку відмовити у її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
З урахуванням зазначеного, рішення господарського суду від 21.06.2012р. у справі №3/5007/1/12, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання та має бути виконане.
Рішенням господарського суду від 21.06.12р. встановлено порядок та спосіб виконання рішення суду - шляхом стягнення боргу за рахунок грошових коштів відповідача.
Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606 визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Главою 4 вказаного Закону №606 встановлено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.
Частиною 2 ст. 52 Закону №606 зазначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
З метою забезпечення реального виконання рішення суду, державним виконавцем Шатило Ю.В. накладено арешт на грошові кошти в сумі 114796, 60 грн., які обліковуються або можуть обліковуватися на рахунках боржника в банківських установах.
Згідно наявних у матеріалах виконавчого провадження доказів, на рахунках боржника відсутні грошові кошти, на які можна було б здійснити звернення стягнення для виконання рішення суду у повному обсязі. На кошти в сумі 32, 36 грн., які обліковувались на рахунку в ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" (м. Київ) звернуто стягнення ВДВС Бердичівського МРУЮ Житомирської області для відшкодування витрат , пов'язаних із здійсненням виконавчого провадження (платіжне доручення №42 від 28.02.2013р. на суму 32, 36 грн.).
У ч. 5 ст. 52 Закону №606 зазначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок їх виконання.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості ( п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 " Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанова господарських судів України" ( далі - Постанова № 9).
Пунктом 7.5. Постанови N 9 передбачено, що якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд у своєму наказі не зобов'язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду. Наведене не виключає права господарського суду з метою захисту у найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача.
Однак у ч. 2 п. 7.1.3 Постанови № 9 наголошується на тому, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Однак зміна способу та порядку виконання рішення, визначена заявником, за своєю суттю, є новим заходом для реалізації рішення суду від 21.06.2012р. у справі №3/5007/1/12, оскільки йдеться про звернення стягнення на заставлене майно.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
У частині 2 цієї статті зазначено, що у разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.
Отже зміст ч.ч. 1 та 2 ст. 54 Закону № 606 чітко і недвозначно вказує на те, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється державним виконавцем на підставі виконавчого документа, за яким стягувач має статус стягувача-застоводержателя, а викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення суду містить порядок та спосіб його виконання - шляхом звернення на заставлене майно.
Однак за наказом господарського суду у цій справі стягувач у виконавчому провадженні - ПАТ "Ерде Банк" (м. Київ) немає статусу стягувача-заставодержателя, оскільки предметом позову не була вимога про звернення стягнення на заставлене майно.
Державним виконавцем ВДВС Бердичівського МРУЮ Житомирської області в ході здійснення виконавчого провадження здійснено вихід для проведення виконавчих дій задля встановлення фактичної наявності заставного майна - товарів в обороті, визначених в додатку №01 до договору застави.
В ході огляду наявності товарів в обороті боржника ФОП ОСОБА_1 державним виконавцем встановлено, що товари в обороті різняться за назвою асортименту, їх ціною та кількістю одиниць, ніж ті, що зазначені в додатку №01 до Договору застави товарів в обороті.
В судовому засіданні державним виконавцем Шатило Ю.В. надано суду товарний звіт боржника за період з 20.03.13р. по 20.03.13р., згідно якого вбачається, що всього асортименту товару в наявності у боржника 149 одиниць на загальну суму 219 711, 00 грн., тоді як в додатку №01 до Договору застави товарів в обороті налічувалось 152 одиниці товару на загальну суму 211 858, 00 грн.
Таким чином, з огляду на вище викладене, суд дійшов додатково висновку про те, що у процесуальному механізмі зміни порядку та способу виконання рішення суду, визначеному у ст. 121 ГПК України, суд не повинен встановлювати обставини, пов'язані із виконанням боржником договору застави товарів в обороті в частині заміни тих з них, що були реалізовані в ході підприємницької діяльності боржника на предмет адекватності проведеної заміни і чи була погоджена така заміна із стягувачем тощо.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона, в тому числі, ВДВС Бердичівського МРУЮ Житомирської області як учасник виконавчого провадження, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки ВДВС Бердичівського МРУЮ Житомирської області не довів належними та допустимими доказами наявність правових підстав для зміни порядку та способу виконання рішення суду від 21.06.2012р. про стягнення з боржника ФОП ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 112 947, 49 грн. , господарський суд відмовляє в задоволенні вказаної заяви.
На підставі ст.ст. 52, 54 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, 121 ГПК України, господарський суд
Відмовити Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду за №3/5007/1/12 від 21.06.2012р.
Ухвалу про відмову в задоволенні заяви про зміну способі та порядку виконання рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя ОСОБА_3
Друк:
1 - в справу
2- стягувачу ПАТ "Ерде Банк" (01025, м. Київ, вул. Гончарна, 20) реком.
3- боржнику ФОП ОСОБА_1 (м. Бердичів, вул. Урицького, 40) реком.
4- ВДВС Бердичівського МРУЮ (13306, м. Бердичів, вул. К.Лібкнехта, 128) - простою