Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
"30" вересня 2013 р. Справа № 16/5007/23/11.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Машевської О.П.
при секретарі судового засідання : Павліченко Н.М.
Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" (м. Київ) на дії органу ВДВС Малинського РУЮ у справі
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" (м. Київ)
До: Державного Комунального підприємства "Малинміськводоканал" (м. Малин)
про стягнення 27441,60 грн.
За участю представників :
від позивача (стягувача): ОСОБА_1 - пред. за дов. від 26.07.13р. № 24 (дійсна до 31.12.13р.)
від відповідача (боржника) : не з'явився
від ВДВС Малинського РУЮ: не з'явився
Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.03.2011р. стягнуто з Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" ( ідентифікаційний код 20421519) на користь ТОВ "Компанія Крона плюс" (ідентифікаційний код 32492718 ) - 27441,60 грн. боргу та судових витрат в сумі 510, 41 грн.
На примусове виконання рішення суду видано наказ № 16/5007/23/11 від 05.04.2011року.
27 серпня 2013р. до господарського суду Житомирської області надійшла скарга ТОВ "Компанія Крона плюс" за №488 від 20.08.2013р. на постанову ВДВС Малинського РУЮ від 27.05.2013року про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно якої стягувач просить визнати останню незаконною та скасувати , а також зобов'язати орган державної виконавчої служби вчинити певні дії.
Доводи скарги товариство обгрунтовує тим, що встановивши 22.05.2013 року факт наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу, відповідно до п.п. 2-4 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" , керівник відповідного органу державної виконавчої служби зобов'язаний був подати до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів в порядку ч.3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а не повертати наказ господарського суду № 16/5007/23/11 від 05.04.2011 року без виконання.
Ухвалою від 29.08.13року прийнято до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крона плюс" (м. Київ) на постанову ВДВС Малинського РУЮ від 27.05.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу в засіданні суду "12" вересня 2013 р. та вжито відповідні заходи.
Представник стягувача доводи скарги підтримав з викладених у ній підстав та додаткових доповнень, просить скаргу задовольнити.
ВДВС Малинського РУЮ у запереченнях на скаргу стягувача мотивує підстави повернення виконавчого документа стягувачеві, наполягає на її безпідставності та просить у задоволенні скарги .
Ухвали суду від 29.08.13року та від 12.09.13р., надіслані на адресу відповідача, повернулися без вручення адресату за закінченням терміну зберігання .
На вимогу суду реєстраційною службою Малинського РУЮ надіслано оригінал Статуту підприємства, який в копії долучений до матеріалів цієї справи.
Заслухавши представника стягувача, дослідивши матеріали справи, господарський суд ухвалює відмовити у задоволенні скарги з наступних підстав.
5 червня 2012 року на виконання пілотного рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 року у справі "ОСОБА_2 проти України" Верховна Рада України прийняла Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон) , який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" , та особливості їх виконання, який набрав чинності з 1 січня 2013 року.
Закон передбачає введення процедури, при якій грошові кошти за рішеннями судів можуть бути сплачені Державним казначейством України, якщо боржник (державний орган, державне підприємство або підприємство, примусова реалізація майна якого забороняється) не сплатить борг у строк. Закон також передбачає компенсацію за затримку органами влади виплати відповідно до цієї процедури.
Державне унітарне підприємство ( державне комерційне підприємство або казенне підприємство) - утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління ( ч.1 ст. 73 ГК України).
Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління ( ч.3 ст. 73 ГК України).
Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство" ( ч.4 ст. 73 ГК України).
Окрім того, згідно ч. 2 ст. 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Правовий статус окремого суб'єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів ( ч.6 ст. 22 ГК України).
Законом України від 29.11.2001 № 2864-III "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що до них прирівнюються.
Отже, Закон гарантує виконання судових рішень за боржників - державних або контрольованих державою підприємств.
В свою чергу, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління ( ч.1 ст. 78 ГК України).
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство) ( ч.3 ст. 78 ГУ України).
Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова "комунальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство ( ч.5 ст. 78 ГК України).
Відповідно до Класифікатора організаційно-правових форм господарювання, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 22 листопада 1994 р. N 288 ( втратив чинність на підставі наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 97 від 28.05.2004) підприємство основане на власності адміністративно-територіальних одиниць вважалось державним комунальним підприємством.
Державний класифікатор визначав ті організаційно-правові форми господарювання, які передбачались чинними на час його дії нормативно - правовими актами, в тому числі, законами України "Про власність" та "Про підприємства в Україні" та у вступній частині містив припис про те, що підставою для внесення змін є відповідні зміни законодавчих актів України.
На заміну вище наведеному класифікатору з 01.06.2004 року діє Державний класифікатор України ДК 002:2004 "Класифікація організаційно-правових форм господарювання", згідно якого підприємства в Україні створюються та д і ю т ь в організаційно - правових формах, зокрема, державного або комунального підприємства.
У частині 1 статті 90 Цивільного кодексу України обумовлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
Згідно статті 83 ЦК України "Організаційно-правові форми юридичних осіб" юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Зокрема, таким Законом є Господарський кодекс України, згідно ст. 62 якого підприємство є організаційною формою господарювання.
Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади та державне підприємство, що діє на основі державної власності ( ст. 63 ЦК України).
Статут Державного комунального підприємства "Малинміськводоканал" затверджено рішенням виконавчого комітету Малинської міської ради № 239 від 09.08.2006р. та зареєстровано 10.08.2006 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
У найменуванні відповідача є посилання на його організаційно-правову форму " комунальне підприємство".
У п.1.2 Статуту також зазначено, що підприємство є комунальним, а його власником є Малинська міська рада.
Тому саме лише наявність в назві підприємства "державне" не є доказом належності останнього за правовим статусом до державного підприємства за вище викладеними правовими нормами.
З врахуванням викладеного, відповідач за позовом - Державне комунальне підприємство "Малинміськводоканал" не є тим боржником у виконавчому провадженні , про якого йдеться у Законі , тому приписи останнього на нього не поширюються.
Доводи скарги не спростовують вище викладеного.
Додатково господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Закон почав діяти з 01 січня 2013 року, а отже в часі та по колу осіб не поширюється на ті правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, оскільки інше ним не передбачено.
У п.18 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 у справі "Харук та інші проти України" суд також дійшов наступного висновку: хоча було запроваджено нову процедуру для забезпечення повного і своєчасного виконання рішень проти державних органів, державних або контрольованих державою підприємств (див. пункти 11 та 12), Суд зазначає, що ця нова процедура не буде діяти до 1 січня 2013 року і, в будь-якому разі, вона не передбачає компенсації за затримку виконання рішень національних судів, яка вже існує на цей час. Крім того, незрозуміло, чи буде запровадження нової процедури підтримуватись достатнім бюджетним фінансуванням.
У зв'язку із закінченням розгляду скарги по суті господарський суд ухвалює повернути оригінал Статуту ДКП "Малинміськводоканал" до реєстраційної справи.
Керуючись ст. ст. 86 та 121-2 ГПК України , господарський суд, -
1. Відмовити ТОВ "Компанія Крона плюс" (м. Київ) у задоволенні скарги на постанову ВДВС Малинського РУЮ від 27.05.2013року про повернення виконавчого документа стягувачу.
2. Повернути до реєстраційної справи Державного Комунального підприємства "Малинміськводоканал" (м. Малин, вул. Українських повстанців, буд. 25. код ЄДРПОУ 20421519) оригінал Статуту , затверджений рішенням виконкому Малинської міської ради № 239 від 09.08.2006 року.
Ухвала про відмову в задоволенні скарги підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя ОСОБА_3
Друк:
1 - в справу
2- стягувачу ТОВ "Компанія Крона плюс" (01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 16/130 )
3- боржнику ДКП "Малинміськводоканал" (11601, Житом. обл., м. Малин, вул. Українських повстанців, 25) рек.
4- ВДВС Малинського РУЮ (11601, м. Малин, вул. Огієнка, 65) рек.
5 - Державному реєстратору Реєстраційної служби Малинського РУЮ Житомирської області (11603, смт. Малин, вул. Неманихіна, 3) + оригінал Статуту ДКП "Малинміськводоканал" - рек. з повідомл.