Ухвала від 29.10.2010 по справі 2а-15168/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

29 жовтня 2010 року № 2а-15168/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1

до судді Оболонського районного суду міста Києва Камбулова Д.Г.

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2010 року гр. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:

- визнати дії та бездіяльність судді Оболонського районного суду міста Києва Камбулова Д.Г. протиправними;

- скасувати постанову судді від 06.10.2010 року у справі №2-а-746/2010р.;

- стягнути з суб'єкта владних повноважень грошові кошти в сумі, що дорівнює сумі штрафу ДАІ -255,00 грн. та судового збору -3, 40 грн. у зв'язку з порушенням суддею вимог законодавства.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем свої основної функції -здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Зокрема позивач вказує на порушення суддею процесуальних вимог, встановлених ст.159 КАС України щодо повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство.

Згідно ч.1 ст.23 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі по тексту -Закон), суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Частиною 1 статті 47 Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 4 статті 47 Закону, незалежність судді забезпечується: порядком здійснення судочинства, визначеним процесуальним законом та забороною втручання у здійснення правосуддя.

Частиною 1 статті 14 цього Закону закріплено право учасників судового процесу та інших осіб на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що процесуальні дії судді під час розгляду справи є відправленням правосуддя і не можуть бути віднесені до владних управлінських функцій суду або судді.

Згідно визначення, наведеного в п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1 ч.2 ст.17 КАС України).

Відтак, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому -суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

В своєму рішенні від 23.05.2001 року за № 6-рп/2001 Конституційний Суд України зокрема зазначив, що виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.

Отже, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Однією із основних конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з цього, рішення судів і відповідно до них дії або бездіяльність суддів з питань здійснення правосуддя можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку, а не шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України матеріальна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі у разі скасування вироку як неправосудного.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності судді при здійсненні ним правосуддя у конкретній справі та про скасування постановленого у цій справі судового рішення, а також враховуючи, що суддя при розгляді конкретної справи не здійснює владні управлінські функції, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у адміністративній справі за його позовом до судді Оболонського районного суду міста Києва Камбулова Д.Г. про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

2. Копію ухвали направити позивачу.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому надіслані супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі.

4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

5. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: ОСОБА_2

Попередній документ
51415499
Наступний документ
51415501
Інформація про рішення:
№ рішення: 51415500
№ справи: 2а-15168/10/2670
Дата рішення: 29.10.2010
Дата публікації: 02.10.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: