Справа № 10424/09/1570
15 березня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.
при секретарі судового засідання: Коваленко І.І.
за участю сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача (представник) - ОСОБА_2, за довіреністю
від третьої особи (представник) - ОСОБА_2, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці відповідача Державної податкової адміністрації Одеської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000785350 від 30.07.2009 року, -
До суду звернувся Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000785350 від 30.07.2009 року.
Ухвалою суду на місці, яка занесена до журналу судового засідання від 11.09.2009 року, до участі у справі була залучена в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці відповідача ОСОБА_3 податкова адміністрація Одеської області.
В ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати рішення ДПІ у м. Іллічівська від 30 липня 2009 року № НОМЕР_1 в частині неправомірно нарахованих фінансових санкцій у сумі 40 грн., у сумі 340 грн., у сумі 402, 50 грн., у сумі 4971, 90 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.07.2009 року № НОМЕР_1 прийняте відповідачем є необґрунтованим та незаконним, оскільки під час проведення перевірки, за результатами якої було прийнято оскаржуване рішення, перевіряючими були допущені порушення вимог чинного законодавства, зокрема: позивач не був повідомлений про проведення планової перевірки за 10 календарних днів, не було надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати проведення перевірки; позивачу не було надано перевіряючими у день перевірки під розписку направлення або наказ про проведення перевірки, акт перевірки був отриманий позивачем лише 31.07.2009 року, хоча перевірка відбулась 17.07.2009 року. Також позивач у своєму позові посилається, що в акті перевірки зафіксовані порушення, які не відповідають дійсності, зокрема: якщо розрахунковий чек не роздрукувався, то факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 80, 50 грн. не відповідає дійсності, оскільки в магазині де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 також здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4, яка є платником єдиного податку і в своїй діяльності не використовує реєстратор розрахункових операцій, яка одночасно є продавцем товару позивача, і відповідно у вказаних фізичних осіб-підприємців є у наявності дві каси, які обидві перевіряючими необґрунтовано були взяті для підрахунку виручки ФОП ОСОБА_1 Також позивач посилається на те, що зафіксоване в акті перевірки порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, про що був складений додаток № 2 до акту перевірки є надуманим та не відповідає дійсності, оскільки книга форми № 10 ведеться позивачем згідно з вимогами діючого законодавства та податкові накладні та чеки на весь товар перерахований у додатку № 2 до акту на момент перевірки були у повній наявності, проте перевіряючи відмовились чекати доки позивач знайде конкретний документ на конкретний товар.
Представник позивача у відкритому судовому засіданні підтримав позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях, зокрема на те, що перевірка проведена інспекторами на підставі Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, за результатами якої інспекторами виявлено порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за допущення яких відповідачем правомірно прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій.
Представник третьої особи у відкритому судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, зокрема представник третьої особи пояснив, що перевірка була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства України, направлення було пред'явлено позивачу перед проведенням перевірки, про що свідчить його підпис на примірнику направлення, матеріали перевірки позивач відмовився підписувати у день перевірки 17.07.2009 року, про що був складений відповідний акт, та вони були направлені йому поштою.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи судом встановлено наступне.
Згідно з планом-графіком проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на липень 2009 року, затвердженого головою ДПА в Одеській області 30.06.2009 року (а.с. 75-77), ФОП ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 був включений до плану - графіку перевірок на липень місяць 2009 року.
Відповідно до направлення № 5057/23-7017 від 06 липня 2009 року головним державним податковим ревізорам -інспекторам ДПА в Одеській області Бардуку В.І. та Васильєвій І.О. було доручено з 06 липня 2009 року по 30 липня 2009 року проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (а.с. 76). Із вказаним направленням був ознайомлений 17 липня 2009 року продавець ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1, про що свідчить його підпис у направленні.
Судом встановлено, що вказані перевіряючи були допущені ФОП ОСОБА_1 до перевірки, про що свідчить відповідна запис та підписи перевіряючих у книзі обліку перевірок від 17 липня 2009 року (а.с. 10-11).
Судом встановлено, що перевірка відбувалась у присутності ФОП ОСОБА_1
За результатами перевірки був складений акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 17 липня 2009 року, реєстраційний № 3879/15/32/23/НОМЕР_2 (а.с. 58-59), в якому зафіксовано, що в ході перевірки встановлено факт реалізації товарів на загальну суму 8 грн., розрахункова операція через РРО не проведена, розрахунковий документ не виданий, чим порушено вимоги ст. 3 п. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закону), не забезпечене друкування фіскальних звітних чеків Z звітів, чим порушено вимоги ст. 3 п. 9 Закону, не забезпечено зберігання контрольних стрічок протягом трьох років, чим порушено вимоги ст. 3 п. 10 Закону, порушений порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, згідно додатку № 2 до акту перевірки, чим порушено вимоги ст.3 п. 12, ст. 6 Закону, не забезпечена відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків з сумою готівкових коштів, яка зазначена у денному Х звіту РРО.
До акту додані опис готівкових коштів (а.с. 54 оборотна сторона), Х-звіт РРО (а.с. 54), протокол Серія АХ № 308613 (а.с. 53), направлення на перевірку та відомість щодо повноти товарно-матеріальних цінностей (а.с.52а), яка підписана позивачем з приміткою, що накладні знаходяться в бухгалтерії.
Судом встановлено, що позивач відмовився від підписання матеріалів перевірки, про що була зроблена відмітка в акті та складений акт № 193 відмови від підписання матеріалів перевірки (а.с. 56).
У зв'язку з відмовою від підпису матеріали перевірки були надіслані ДПА в Одеській області на адресу позивача поштою, про що свідчить лист від 21.07.2009 року № 25701/Г/23-7017 та були отримані позивачем 31 липня 2009 року.
Судом встановлено, що на підставі матеріалів перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.07.2009 року № НОМЕР_1 на загальну суму штрафу 5 754 грн. 40 коп. (а.с. 9), яке було отримано позивачем 06.08.2009 року, про що свідчить його підпис в корінці рішення (а.с. 57). Розмір штрафних (фінансових) санкцій підтверджується розрахунком фінансових санкцій (а.с. 55).
На підтвердження ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації позивачем надана книга обліку розрахункових операцій № НОМЕР_3 «Р» /7 (а.с. 12-34) та податкові накладні та квитанції про придбаний товар (а.с. 35-44).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що ДПА в Одеській області здійснила перевірку у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ст. 10 пункту 4 цього Закону податкові органи здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення
готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно з п. 9 ст. 11-1 цього Закону позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги),
інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата
закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 був включений до плану-графіку проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на липень 2009 року, затвердженого головою ДПА в Одеській області 30.06.2009 року (а.с. 75-77).
З огляду судом оригіналу направлення на перевірку встановлено, що вказане направлення повністю відповідає вимогам встановленим ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Посилання позивача на те, що перевіряючи не ознайомили його з направленням на перевірку, а підпис, який є у направленні не ним поставлений, спростовується тим, що в книзі обліку перевірок, оригінал якої був оглянутий судом, перевіряючими була зроблена запис про проведення перевірки, з позначкою дати та номеру направлення, яка була засвідчена підписами перевіряючи, що не спростовувалось позивачем.
Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (надалі-Порядок), який розроблено для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів перевірок.
Відповідно до п. 4.8. вказаного Порядку, при відмові посадової особи суб'єкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними додатками робиться відповідний запис на останній сторінці обох примірників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з відповідними додатками направляється
платнику податків поштою з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, та не спростовується позивачем, що позивач відмовився від підписання матеріалів перевірки, про що був складений відповідний акт (а.с. 56) та у відповідності до вимог передбачених Порядком матеріали перевірки були надіслані поштою ФОП ОСОБА_1, про що свідчить лист від 21.07.2009 року № 25701/Г/23-7017, отримання якого не спростовується позивачем.
Тому, посилання позивача на порушення перевіряючими порядку проведення перевірки та складання акту перевірки не відповідають дійсності та не ґрунтуються на законі.
Перевіркою встановлено факт реалізації товарів на загальну суму 8 грн., розрахункова операція через РРО не проведена, розрахунковий документ не виданий, що є порушенням позивачем пункту 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі -Закон), яким передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону за порушення цих вимог Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність. Тому штраф складає 8 грн.х5 = 40 грн. Допущення вказаного порушення не спростовується позивачем, тому застосування відповідачем вказаного штрафу є цілком правомірним та законним.
Також перевіркою встановлено не забезпечення позивачем друкування фіскальних звітних чеків Z звітів за 23.04.2009 року, чим порушено вимоги ст. 3 п. 9 Закону, яким передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
За вказане порушення відповідно до п. 4 ст. 17 Закону передбачено штраф у розмірі двадцяті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тому штраф складає 17 грн.х20=340 грн.
У своїх поясненнях позивач зазначив, що друкування фіскальних звітних чеків Z звітів за 23.04.2009 року відбулось у наступний день, що підтверджує допущення позивачем вказаного порушення. Крім того, позивачем не були надані докази щодо друкування звітних чеків Z звітів за 23.04.2009 року, тому застосування відповідачем цього штрафу також є законним та обґрунтованим.
Також перевіркою встановлене не забезпечення позивачем відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків з сумою готівкових коштів, яка зазначена у денному Х звіту РРО, що є порушенням п.13 ст. 3 Закону, яким передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до опису готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків (а.с. 54 оборотна сторона) сума готівкових коштів складала 223 грн., проте показник звіту-денного був 134, 50 грн. (а.с. 54), різниця складала 80, 50 грн. Тому, штраф складає 80, 50 грн.х5 = 402, 50 грн.
Судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що в магазині де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 також здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4, яка є платником єдиного податку і в своїй діяльності не використовує реєстратор розрахункових операцій, яка одночасно є продавцем товару позивача, і відповідно у вказаних фізичних осіб-підприємців є у наявності дві каси, які обидві перевіряючими необґрунтовано були взяті для підрахунку виручки ФОП ОСОБА_1, оскільки з матеріалів перевірки не вбачається, що у день перевірки ОСОБА_4 працювала продавцем у ФОП ОСОБА_1 (на момент перевірки продавцем була ОСОБА_5, яка була ознайомлена з направленням на перевірку) та взагалі не були надані докази того, що в день перевірки у крамниці була присутня ОСОБА_4 та здійснювала будь-яку іншу підприємницьку діяльність. Доказів щодо невідповідності дійсності опису готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, який був складений перевіряючими (а.с. 54 оборотна сторона) та показника звіту-денного суду надані не були.
Тому, суд приходить до висновку щодо законності та обґрунтованості нарахування відповідачем штрафу в сумі 402, 50 грн.
Також перевіркою встановлено порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, згідно з додатком № 2 до акту перевірки, що не відповідає вимогам ст.3 п. 12 Закону, яким передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст. 6 Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік
ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до п. 1, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Відповідно до ст. 21 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з матеріалами перевірки у крамниці ФОП ОСОБА_1 знаходились матеріальні цінності на суму 2 485 грн. 95 коп., які в регістрах бухгалтерського обліку не було обліковано.
Тому штраф складає суму 2485 грн. 95 коп.х2=4971 грн. 90 коп.
На думку суду нарахування вказаного штрафу відповідачем цілком відповідає закону, оскільки позивачем не було доведено, що ним або уповноваженою ним особою - бухгалтером ведуться регістри бухгалтерського обліку, надання до суду податкових накладних не свідчить про ведення позивачем у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, тому що не надані докази того, що на підставі вказаних податкових накладних складені зведені облікові документи, та інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизована на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Надання позивачем книги обліку розрахункових операцій також не свідчить про ведення позивачем у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, оскільки відповідно до ст. 2 Закону книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів,
товарів (послуг).
При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі та є безпідставними, тому позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На підставі вищевикладеного та відповідно до вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та керуючись ст.ст. 2,4,71, 100, 158-163, 254 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на боці відповідача Державної податкової адміністрації Одеської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000785350 від 30.07.2009 року - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений 22 березня 2010 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя Л.Р. Юхтенко
у задоволені позову відмовити повністю
22 березня 2010 року.