Справа № 10234/09/1570
22 березня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання - Коваленко І.І.,
за участю сторін:
від прокуратури, представник -Свентинський І.С., за довіреністю,
від позивачів, представник - не з'явився
від відповідача, представники - не з'явився
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Котовської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 15.07.2009 року № 425-У «Про прийняття вивільнених об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону, які перебувають у сфері управління Міністерства оборони України до комунальної власності територіальної громади міста»,-
До суду з адміністративним позовом звернувся Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Котовської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 15.07.2009 року № 425-У «Про прийняття вивільнених об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону, які перебувають у сфері управління Міністерства оборони України до комунальної власності територіальної громади міста».
Позовні вимоги вмотивовані тим, що вказане рішення прийняте відповідачем всупереч вимогам Законів України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року № 1282, якими передбачено, що військове майно може передаватися у комунальну власність лише у разі не включення його до переліку, яке підлягає відчуженню, за рішенням Кабінету Міністрів України за пропозицією Міністерства оборони України, погодженого з Міністерством економіки, та за актом прийому-передачі, що не мало місце при прийнятті рішення від 15.07.2009 року № 425-У «Про прийняття вивільнених об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону, які перебувають у сфері управління Міністерства оборони України до комунальної власності територіальної громади міста».
Представник прокуратури у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов повністю, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник позивачів також позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали та просили у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог, оскільки ще рішенням Котовської міської ради від 24.03.2004 року № 138-ХХІУ була надана згода на передачу до комунальної власності територіальної громади міста вивільняємого фонду військового містечка № 1 Міністерства оборони України, проте оформлення документів та передача вказаного майна до комунальної власності не відбувалось, тому з метою недопущення подальшого занедбання й руйнування майна та на підставі звернень та клопотань, які надходили до Котовської міської ради від керівництва Квартирно-експлуатаційного управління Південного оперативного командування за період 2004-2006рр. та листа начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси від 04.02.2009 року № 199 щодо надання згоди та безоплатного прийняття в комунальну власність територіальної громади м. Котовськ вивільнені будівлі військового містечка № 1 з елементами благоустрою та земельною ділянкою на якій вони розташовані, було прийняте оскаржуване рішення, яке було направлено до Міністерства оборони України, Кабінету Міністрів України для прискорення безоплатної передачі вивільнених об'єктів військового містечка № 1 до комунальної власності територіальної громади міста. Представники відповідача пояснили, що на цей час це майно не передано до комунальної власності, акт прийому-передачі не підписаний, тому вказане майно залишається державною власністю. Будь-яких дій щодо здійснення грошової оцінки майна та визначення його технічного стану з боку відповідача не здійснюється, оскільки вказане майно досі не прийняте до комунальної власності.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідача, допитавши свідка та дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
На балансовому обліку Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси перебувають 18 будівель та споруд, розташованих за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. Самборського, 77, що є державним майном та має статус військового майна, що підтверджено довідкою від 29.07.2009 року № 2050 (а.с. 10) та довідкою від 05.11.2009 року № 303/22/1/672 та доданими до неї індивідуальними картками обліку будівель та споруд (а.с.95-113).
Суд встановив, що за результатами розгляду звернення квартирно-експлуатаційної частини Котовського району (а.с. 38) про передачу до комунальної власності територіальної громади міста вивільнені фонди військового містечка різного призначення з обладнанням Міністерства Оборони України, розташованих на території міста, що є державною власністю, у зв'язку з проведенням організаційних заходів у Збройних Силах України в 2004-2005 роках по розформуванню військової частини А-2160, Котовською міською радою було прийнято рішення від 24.03.2004 року № 138-ХХІУ «Про надання згоди на передачу до комунальної власності нерухомого, рухомого майна та обладнання військового містечка» (а.с. 36-37), яке було надіслане Міністру Оборони України, що підтверджено його витягом (а.с. 27-28).
На підставі наявних в матеріалах справи доказів та з показань свідка секретаря Котовської міської ради судом встановлено, що протягом 2005-2009 рр. проводилося переписка між Котовською міською радою та позивачами щодо передачі до комунальної власності територіальної громади міста Котовська будівель та споруд вивільненого військового містечка № 1, з якої вбачається, що Міністерство оборони України не заперечувало стосовно передачі до комунальної власності 2 гуртожитків, інженерних мереж, об'єктів комунального призначення разом з будівлями військового містечка №1, крім будівель №№ 496, 596, 614 та погоджувалося на продовжуватиме роботи по переузгодженню із зацікавленими центральними органами виконавчої влади пропозицій щодо безоплатної передачі зазначеного нерухомого військового майна і підготовки рішення Міністерства оборони України та пропонувало повернутися до розгляду зазначеного питання після прийняття Кабінетом Міністрів України окремого рішення про скасування обмежень у цій сфері. Це підтверджується листами Міністерства оборони України від 01.04.2008 року № 270/4312 (а.с. 76-77), від 04.02.2007р. № 270/4/593 (а.с. 83-84), від 29.03.2007 року № 220/1386 (а.с. 90) та від 16.02.2007 року № 220/670 (а.с. 92-93).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.12.2007 року № 1231-р, яке втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 313 від 02.04.2008 року, було заборонено прийняття рішень про відчуження об'єктів державної власності, в тому числі і передачу військового майна у комунальну власність.
Судом встановлено, що Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси було надіслано на адресу голови Котовської міської ради листа від 04.02.2009 року № 199 (а.с. 16-17) з проханням рішенням сесії міської ради надати згоду і безоплатно прийняти в комунальну власність територіальної громади міста Котовськ вивільнені будівлі військового містечка №1 з елементами благоустрою та земельною ділянкою, на який вони розташовані та знаходяться в сфері управління Міністерства оборони України згідно з додатком наданим до цього листа.
За результатами розгляду цього звернення Котовською міською радою було прийнято рішення від 18.02.2009 року № 368-У «Про надання згоди на безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста вивільнені будівлі військового містечка № 1 м. Котовськ з елементами благоустрою та земельною ділянкою» (а.с. 115).
З показань свідка секретаря Котовської міської ради ОСОБА_1 судом встановлено, що після прийняття вказаного рішення про надання згоди на передачу з боку Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси не проводилося будь-які дії щодо передачі цих об'єктів до комунальної власності, тому за результатами роботи розширеної комісії по будівництву, житлово-комунальному господарству, благоустрою та екології, які зафіксовані у протоколі від 13.07.2009 року (а.с. 114) та згідно з листом начальника КЕЧ Котовського району від 27.02.2004 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1282 від 29.08.2008р. «Про затвердження порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України» та враховуючи неодноразові, безрезультатні звернення виконавчого комітету Котовської міської ради протягом 2004-2009рр. до зацікавлених органів влади про передачу вивільнених та взятих під тимчасову охорону об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону, Котовською міською радою було прийнято рішення від 15.07.2009 року № 425-У «Про прийняття вивільнених об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону, які перебувають у сфері управління міністерства Оборони України, до комунальної власності територіальної громад міста» (а.с. 6-8, 15), згідно з яким Котовська міська рада вирішила прийняти вивільнені об'єкти військового містечка № 1 Котовського гарнізону, які перебувають у сфері управління Міністерства Оборони України, до комунальної власності міста (перелік додається до рішення); доручити Котовському МРБТІ та РОН зробити грошову оцінку прийнятих об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону; виконавчому комітету створити комісію по прийому вивільнених об'єктів та визначити порядок їх подальшого утримання, визначити технічний стан та фінансове навантаження прийнятих об'єктів і передбачити кошти для проведення капітального ремонту; вказане рішення направити до Міністерства Оборони України, Кабінету Міністрів України для прискорення безоплатної передачі вивільнених об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону, які перебувають у сфері управління Міністерства оборони України до комунальної власності територіальної громади міста. Судом встановлено, що вказане рішення було надіслано відповідачем на адресу Міністерства оборони України (а.с. 70) та будь-якої відповіді не надходило.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, вислухавши пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідача, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи та показання свідка, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність
територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну передбачені Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998р. № 147/98-ВР та постановою Кабінету міністрів України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 21.09.1998р. № 1482.
При цьому процедура вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил (далі - військові частини), та його
безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність регулюються в тому числі «Порядком вилучення і передачі військового майна Збройних Сил», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2002 року № 1282 (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 3 цього Порядку у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність можуть передаватися військові містечка, інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил і не планується до використання за призначенням, житлові будинки (разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом), майно закладів освіти, культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім майна санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячих оздоровчих таборів, у тому числі об'єкти, не завершені будівництвом, колишні аеропорти військової
авіації, які не мають можливості самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність, а також інше військове майно, якщо воно не менше ніж два рази пропонувалося до продажу конкурентними способами приватизації, але не було реалізовано. Військові містечка, інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке
вивільняється в процесі реформування Збройних Сил і не планується до використання за призначенням, можуть передаватися безоплатно у комунальну власність у разі невключення до відповідного переліку військового майна, яке підлягає відчуженню. При цьому, передача військового майна з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах проводиться за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад.
Судом встановлено, що Котовською міською радою двічі приймалися рішення про надання згоди на передачу об'єктів з державної до комунальної власності, а саме: рішення від 24.03.2004 року № 138-ХХІУ «Про надання згоди на передачу до комунальної власності нерухомого, рухомого майна та обладнання військового містечка» (а.с. 36-37) та від 18.02.2009 року № 368-У «Про надання згоди на безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста вивільнені будівлі військового містечка № 1 м. Котовськ з елементами благоустрою та земельною ділянкою» (а.с. 115). Проте будь-яких дій щодо передачі цього майна з боку позивачів не здійснювалось.
Відповідно до п. 6 Порядку ініціювати передачу військового майна можуть Міноборони, органи, уповноважені управляти державним майном, самоврядні установи і організації, органи місцевого самоврядування. Аналогічне положення закріплене у ст. 3 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998р. № 147/98-ВР.
Відповідно до п. 1. ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, в тому числі як: п.п.51) надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.
Виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства та змісту спірного рішення суд приходить до висновку, що прийняте Котовською міською радою рішення від 15.07.2009 року № 425-У «Про прийняття вивільнених об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону, які перебувають у сфері управління Міністерства Оборони України, до комунальної власності територіальної громад міста» (а.с. 6-8, 15) є рішенням ініціювання передачі спірного військового майна до комунальної власності, яке відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повинно бути прийнято виключно на пленарному засіданні ради та розглянуто в порядку та у спосіб, передбачені Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998р. № 147/98-ВР та Порядком.
Згідно з п.4 Порядку передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням: 1) Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2-1 цього Порядку (до яких відноситься спірне майно).
Відповідно до п. 11 Порядку рішення про передачу військового майна виконує комісія з
питань передачі військового майна, до складу якої входять представники відповідного органу, уповноваженого управляти державним майном, самоврядної установи і організації або органу місцевого самоврядування, яким передається майно, та Міноборони.
Згідно з п.п. 14, 15 Порядку передача військового майна оформляється актом приймання-передачі, який складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та
затверджується відповідно органом, уповноваженим управляти державним майном, самоврядною установою і організацією або органом місцевого самоврядування, яким передається військове майно. Право органу, уповноваженого управляти державним майном, самоврядної установи і організації або органу місцевого самоврядування, яким передається військове майно, на управління
переданим майном або право власності на нього настає з дня затвердження акта приймання-передачі.
При цьому відповідно до п. 10 Порядку військове майно втрачає статус військового з дня затвердження акта про його приймання-передачу, крім випадків, коли воно передано до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
З матеріалів справи, допиту свідка та пояснень сторін судом встановлено, що рішення Кабінету Міністрів України з передачі майна до комунальної власності територіальної громади м. Котовська не прийнято, комісія з питань передачі військового майна досі не створена, акт прийому-передачі не оформлений та не підписаний між сторонами, спірне майно є державною власністю.
Зі змісту рішення від 15.07.2009 року № 425-У вбачається, що дії щодо проведення грошової оцінки майна, визначення порядку його подальшого утримання, визначення технічного стану та фінансового навантаження стосуються прийнятих до комунальної власності об'єктів, що ще не відбулося.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення від 15.07.2009 року № 425-У «Про прийняття вивільнених об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону, які перебувають у сфері управління міністерства Оборони України, до комунальної власності територіальної громад міста» прийняте Котовською міською радою в межах повноважень, у спосіб та порядку, передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 3 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998р. № 147/98-ВР та Порядку. Висновки прокуратури та позивачів щодо набуття права комунальної власності вказаного військового майна на підставі цього рішення Котовської міської ради є передчасними та не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки відповідно до п. п. 10,15 Порядку військове майно втрачає статус військового лише з дня затвердження акта про його приймання-передачу та право органу, уповноваженого управляти державним майном, самоврядної установи і організації або органу місцевого самоврядування, яким передається військове майно, на управління переданим майном або право власності на нього настає теж тільки з дня затвердження акта приймання-передачі. Аналогічне положення передбачене п. 6 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998р. № 147/98-ВР.
Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані прокурором, позивачами та відповідачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що рішення від 15.07.2009 року № 425-У «Про прийняття вивільнених об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону, які перебувають у сфері управління міністерства Оборони України, до комунальної власності територіальної громад міста» прийняте Котовською міською радою у відповідності до вимог п. 3 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги є необґрунтованими, такими, які не підтверджені доказами та не відповідають чинному законодавству України, що виключає можливість їх задоволення.
З огляду на викладене, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», положень Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998р. № 147/98-ВР та «Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2002 року № 1282, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до Котовськом міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 15.07.2009 року № 425-У «Про прийняття вивільнених об'єктів військового містечка № 1 Котовського гарнізону, які перебувають у сфері управління Міністерства оборони України до комунальної власності територіальної громади міста» - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний 29 березня 2010 року.
Суддя: /підпис/ З оригіналом згідно
Суддя Л.Р. Юхтенко
у задоволені позову відмовлено повністю
29 березня 2010 року.