22 вересня 2015 року м.Чернігів Справа № 825/2981/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.
за участі секретаря Стасюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
28.08.2015 Козелецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Козелецька ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу в сумі 2 988,08 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи). При цьому, представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (вх. від 09.09.2015 № 16744/15).
Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою реєстрації, вказаною в матеріалах справи та в Спеціальному витязі з ЄДР, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи). Причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) зареєстровано 11.09.2001 як фізичну особу-підприємця (місцезнаходження реєстраційної справи - Реєстраційна служба Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області), включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8-9) і взято на облік до Козелецької ОДПІ.
В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно враховуючи термін "податкове зобов'язання", визначене пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).
Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг в сумі 2 988,08 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, що відповідає даним картки обліку платника податку (а.с. 16).
Податковий борг по єдиному податку виник на підставі поданої відповідачем податкової декларації платника єдиного податку у розмірі 3 600,00 грн.
Оскільки податкова декларація - це самостійно визначене відповідачем грошове зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, то сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.
З урахуванням переплати в розмірі 141,51 грн, загальна сума боргу склала 3 458,49 грн. За спливом граничної дати сплати податкового зобов'язання, відповідачем із задекларованої суми було сплачено 500,00 грн, та у відповідності до вимог ст.129 Податкового кодексу України було нараховано 29.59 грн пені. Отже загальна сума податкового боргу склала 2 988,08 грн.
Досліджуючи правильність нарахування ФОП ОСОБА_1 податкового боргу, необхідно врахувати норми: пп. 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, якими визначено поняття "податкове зобов'язання","грошове зобов'язання платника податків","податковий борг"; норми п. 49.1 та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, Податкового кодексу України, якими визначено строки подання податкових декларацій та порядок сплати.
При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що в силу п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
При цьому, враховуючи те, що відповідач відноситься до третьої групи платників єдиного податку, суд зазначає п. 291.4 ст. 291 Кодексу, яким встановлено, що до третьої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень. Також суд зазначає п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України, згідно якого фіксовані ставки єдиного податку встановлюються у розмірі 2 відсотки у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом, та 4 відсотки у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи згідно п. 294.1 та п.294.2 ст. 294 Кодексу є календарний квартал.
Також слід врахувати норми: пп. 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, якими визначено поняття "податкове зобов'язання","грошове зобов'язання платника податків","податковий борг"; норми п. 49.1 та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, Податкового кодексу України, якими визначено строки подання податкових декларацій та порядок сплати.
Окрім цього, слід врахувати порядок і строки нарахування пені, визначені ст. 129 Податкового кодексу України. Зокрема п.129.4 згідно якого, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення (його частини), залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу). Крім того, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 Кодексу).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач, як контролюючий орган діяв в межах наданих повноважень.
Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплачена не була. Таким чином, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідачу була направлена податкова вимога від 28.11.2013 № 129-17 в сумі 2988,08 грн. (а.с. 13). Вказана вимога отримана відповідачем 05.12.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а отже податкове зобов'язання є узгодженим.
Таким чином, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по єдиному податку у розмірі 2 988,08 грн., такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.н.НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку у розмірі 2 988,09 грн (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 09 коп.) та перерахувати на р/р 31416699700164, місцевий бюджет Козелецького району, отримувач: УК у Козелецькому районі/ м.Остер/ 18050400, код отримувача 38020568, МФО 853592, призначення платежу: *;140;2348019239; погашення суми податкового боргу по єдиному податку; ОСОБА_1
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Л.О. Житняк