22 вересня 2015 року м.Чернігів Справа № 825/2985/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.
за участі секретаря Стасюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Городнянському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
28.08.2015 Державна податкова інспекція у Городнянському районі Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ДПІ у Городнянському районі) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу в сумі 6 614,48 грн, а саме: по єдиному податку в розмірі 1 120,73 грн та єдиному соціальному внеску у розмірі 5 493,75 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи). При цьому, представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою реєстрації, вказаною в матеріалах справи та Виписці з ЄДР. Передані поштою до суду конверти з повістками, які направлялись відповідачу, з довідками поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".
За таких обставин, враховуючи ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, та з урахуванням ч. 1 ст. 41 Кодексу, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) зареєстровано 23.11.2013 як фізичну особу-підприємця, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5) і взято на облік до ДПІ у Городнянському районі.
В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно враховуючи термін "податкове зобов'язання", визначене пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).
Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг в сумі 6 614,48 грн, а саме: по єдиному податку в розмірі 1 120,73 грн та єдиному соціальному внеску у розмірі 5 493,75 грн.
Податковий борг по єдиному податку виник на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2014 (а.с. 8), у відповідності до якої відповідачу нарахована заборгованість у розмірі 194,88 грн по терміну сплати 20.12.2014, 194,88 грн по терміну сплати 20.01.2015, 194,88 грн по терміну сплати 20.02.2015 та 194,99 грн по терміну сплати 20.03.2015 на загальну суму 779,52 грн.
Так, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2014, поданої відповідачем до ДПІ у Городнянському районі, відповідачем зазначено як обраний вид діяльності - 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування напоями та тютюновими виробами, розмір ставки єдиного податку - 16% до розміру мінімальної заробітної плати (друга група платників).
Окрім цього податковий борг по єдиному податку підтверджується:
- податковим повідомленням-рішенням від 19.11.2014 №0005821700, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 584,64 грн штрафу;
- податковим повідомленням-рішенням від 27.01.2015 №0000551700, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 292,32 грн штрафу.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийняті позивачем на підставі встановлених порушень Податкового кодексу України, відповідно до Актів перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платника податків (а.с.8, 10).
Дані податкові повідомлення-рішення від 19.11.2014 №0005821700 та від 27.01.2015 №0000551700 були надіслані відповідачу, ним не отримані, поштою повернуто конверти з довідкою "за зазначеною адресою не проживає", а отже податкове зобов'язання визнається узгодженим в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації, та підлягає сплаті.
Також судом встановлено, що відповідачу нараховано пеню у розмірі 17,64 грн.
З урахуванням наявної переплати у відповідача загальна сума податкового боргу по єдиному податку складає 1 120,73 грн.
Окрім цього судом встановлено що за відповідачем обліковується податковий борг по єдиному соціальному внеску у розмірі 5 493, 75 грн.
Отже загальна сума податкового боргу відповідача становить 6 614,48 грн.
Досліджуючи правильність нарахування ФОП ОСОБА_1 податкового боргу, необхідно врахувати норми: пп. 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, якими визначено поняття "податкове зобов'язання","грошове зобов'язання платника податків","податковий борг" та врахувати, що в силу п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
При цьому, враховуючи те, що відповідач відноситься до другої групи платників єдиного податку, суд зазначає п. 291.4 ст. 291 Кодексу, яким встановлено, що до другої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, або кількість осіб, які перебувають з ними в трудових відносинах одночасно не перевищує 10 осіб здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень. Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Також суд зазначає п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, згідно якого фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп згідно п. 294.1 ст. 294 Кодексу є календарний рік.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що в силу п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Також слід врахувати, що в силу абз.1 ст.126 за порушення правил сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу та при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, та врахувати порядок та строки нарахування пені, визначені п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.
Зокрема п.129.4 згідно якого, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення (його частини), залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу). Крім того, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 Кодексу).
Окрім зазначеного, враховуючи п.1.2та п.1.6 ст.1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-YI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями, якими визначено терміни «єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та «недоїмка», та встановлено, що платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2.1, п.2.4 ст.6), суд враховує порядок обчислення і сплати єдиного внеску, який визначено ст.9 Закону України №2464-VI, а також право органи доходів і зборів стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску, визначене пунктами 1.1, 1.7 ст.13 цього Закону.
Крім того, згідно п.6.2 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154), надалі - Інструкція №455, визначено, що сума єдиного внеску, своєчасне не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пунктами цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, в таких випадках: якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень (п.6.3 Розділу VI Інструкції №455). Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу (п.6.4 Розділу VI Інструкції №455).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач, як контролюючий орган діяв в межах наданих повноважень.
З огляду на вимоги пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган, суд прийшов до висновку, що позивач, як контролюючий орган діяв в межах наданих повноважень.
При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем оскаржена не була.
У відповідності до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 29.12.2014 № 1-21 в сумі 431,49 грн. (а.с. 12). Вказана вимога не була отримана відповідачем, лист повернуто поштою з відміткою "за зазначеною адресою не проживає", а отже податкове зобов'язання визнається узгодженим в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу 6 614,48 грн, а саме: по єдиному податку в розмірі 1 120,73 грн та єдиному соціальному внеску у розмірі 5 493,75 грн., такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податковий борг у сумі 6 614,48 грн (шість тисяч шістсот чотирнадцять гривень 48 коп.), а саме:
- по єдиному податку у розмірі 1 120,73 грн (одна тисяча сто двадцять гривень 73 коп.) та перерахувати на р/р 31417699700102, код платежу 18050400, бюджет м.Городні, ГУДКСУ у Городнянському районі, МФО 853592, код отримувача 37715958, стягувач ДПІ у Городнянському районі;
- по єдиному соціальному внеску у розмірі 5 493,75 грн (п'ять тисяч чотириста дев'яносто три гривні 75 коп.) та перерахувати на р/р 37192201002506, код платежу 71040000, отримувач ДПІ у Городнянському районі ГУ ДФС у Чернігівській області, код отримувача 38232577, МФО 853592.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Л.О. Житняк