24 вересня 2015 року Чернігів Справа № 825/2862/15-а
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу
за участю
представників сторін:
від позивача Сетченко С.М., довіреність від 12.01.2015 № 57/25-22-10,
від відповідача ОСОБА_1, -
26.08.2015 Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1360,00 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити зважаючи на узгодженість податкового боргу.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2007 ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності та 20.01.2015 припинено за власним рішенням, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідач перебувала на обліку податкового органу як платник податків.
В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно встановлюючи обставини спору, суд враховує норми пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якими визначено термін "податкове зобов'язання" - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк, та термін "податкове повідомлення-рішення" - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, та зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).
Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1360,00 грн., який підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2013 №0006971700, від 21.08.2014 №0012211701.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення, в адміністративному або судовому порядку оскаржені не були, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.
При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Також, суд враховує п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно ст. 120 Податкового кодексу передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків),
- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, відповідно до вимоги ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 31.03.2015 № 231-25 (отримано , а.с. 13).
Так, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
З огляду на встановлене, враховуючи п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1360,00 грн. підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_2, адреса АДРЕСА_1) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 1360 грн. (одна тисяча триста шістдесят гривень 00 коп.) та перераховати на р/р 33112341700560, отримувач - УК у Чернігівському районі /с. Слобода/ код платежу 11010500, банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача: 38053813.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Ю.О.Скалозуб