23 вересня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1955/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лелюка О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кіщук О.І.,
представника позивача Чернушки Й.І. та представника відповідача Голубової М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області до Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,
Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області від 21 липня 2015 року №24-06-14-14/4304.
В обґрунтування позову позивач вказує про неправомірність висновку відповідача, відображеного в Акті ревізії від 26 червня 2015 року №06-40/15, щодо наявності самого порушення законодавства з питань визначення вартості будівництва.
Відповідач надав суду заперечення проти позову у письмовій формі, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на правові позиції Верховного Суду України у аналогічних спірних правовідносинах.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача надав пояснення аналогічні тим, що містяться у письмових запереченнях проти позову. Просив суд в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Так, судом встановлено, що Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області є юридичною особою, організаційно правова форма - державна організація, ідентифікаційний код 22843868, місцезнаходження - м. Чернівці, вул. Головна, 205.
На виконання п. 2.22 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на 1 квартал 2015 року Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області за період з 01.07.2012 року по 31.03.2015 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображено в Акті ревізії від 26 червня 2015 року №06-40/15.
У зв'язку з цим Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області направила Службі автомобільних доріг у Чернівецькій області лист «Щодо усунення порушень законодавства» від 21 липня 2015 року №24-06-14-14/4304.
Згідно указаного листа Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області вимагає:
1. Опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у тому числі відшкодувати збитки, завдані зазначеними порушеннями, в установленому порядку.
2. Розглянути питання про притягнення працівників установи, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.
Для усунення зазначених порушень законодавства пропонує:
- відобразити в бухгалтерському обліку Служби дебіторську заборгованість по 8 підрядним організаціям, якими допущені порушення, а саме: ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» в сумі 737418,80 грн, ПАТ «Південьзахідшляхбуд» в сумі 469410,36 грн, ТОВ «ВП Мост-1» в сумі 155606,00 грн, ПрАТ «Вінницьке МБУ-4» в сумі 86387,26 грн, Чернівецький лінійно-технічний цех дорожнього зв'язку філії Львівський ВЕТВЗ «ДП Укрдорзвязок» в сумі 30615,55 грн, ТзОВ «БК Дорлідер» в сумі 14294,31 грн, ТОВ «Трейдербуд» в сумі 3394,00 грн, ТзОВ «МГБ-Будторг» в сумі 377,16 гривень;
- стягнути з ДП «Чернівецький облавтодор» збитки в сумі 672260,80 грн, завдані державному бюджету внаслідок завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт. В іншому випадку, скоригувати вартість робіт шляхом виконання відповідною, обсягу робіт, що будуть виконані відповідно до цього договору у майбутньому на суму 672260,80 грн та скласти відповідні акти виконаних будівельних робіт ф.№КБ-2в або зменшити в бухгалтерському обліку кредиторську заборгованість за вже викопаними роботами;
- стягнути з ПАТ «Південьзахідшляхбуд» збитки в сумі 469410,36 грн, завдані державному бюджету внаслідок завищення вартості викопаних ремонтно-будівельних робіт. В іншому випадку, скоригувати вартість робіт шляхом виконання відповідною обсягу робіт, що будуть виконані відповідно до цього договору у майбутньому на суму 469410,36 грн та скласти відповідні акти виконаних будівельних робіт ф.№КБ-2в;
- стягнути з ПрАТ «Вінницьке мостобудівельне управління №4» збитки в сумі 86387,26 грн, завдані державному бюджету внаслідок завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт. В іншому випадку, скоригувати вартість робіт шляхом виконання відповідного обсягу робіт, що будуть виконані відповідно до цього договору у майбутньому на суму 86387,26 грн та скласти відповідні акти виконаних будівельних робіт ф.№КБ-2в;
- стягнути з ТОВ БК «Дорлідер» збитки в сумі 14294,31 грн, завдані державному бюджету внаслідок завищення вартості викопаних ремонтно будівельних робіт. В іншому випадку, скоригувати вартість робіт шляхом виконання відповідного обсягу робіт, що будуть виконані відповідно до нього договору у майбутньому на суму 14294,31 грн та скласти відповідні акти виконаних будівельних робіт ф.№КБ-2в;
- стягнути з ТОВ «Трейдербуд» збитки державному бюджету в сумі 3394,00 грн, завдані внаслідок завищення вартості викопаних ремонтно-будівельних робіт. В іншому випадку, скоригувати вартість робіт шляхом виконання відповідного обсягу робіт, що будуть виконані відповідно до цього договору у майбутньому на суму 3394,00 грн. та скласти відповідні акти викопаних будівельних робіт ф.№КБ-2в;
- стягнути з ТОВ «МГБ Буд-Торг» збитки в сумі 377,16 грн, завдані державному бюджету внаслідок завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт. В іншому випадку, скоригувати вартість робіт шляхом виконання відповідного обсягу робіт, що будуть виконані відповідно до цього договору у майбутньому на суму 377,16 грн;
- відшкодувати шляхом повернення в державний бюджет відрахувань на утримання служби замовника, проведених із суми завищень вартості підрядних робіт в розмірі 21442,73 грн (в тому числі ДП «Чернівецький облавтодор» в сумі 6057,83 гр., ПАТ «Південьзахідіиляхбуд» в сумі 9763,74 грн;: ТОВ «ВП Мост-1» в сумі 2811,74 грн; ПрАТ «Вінницьке мостобудівельне управління №4» в сумі 1796,86 грн; Чернівецькій ЛТЦДЗ філії Львівський ВЕТВЗ ДП «Укрдорз'вязок» в сумі 636,80 грн.; ТОП БК «Дорлідер» в сумі 297,32 гр.; ТОВ «Трейдербуд» в сумі 70,60 гр.; ТОВ «МГБ Буд-Торг» в сумі 7,84 гривень).
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи або інтереси позивача та породжує для нього права чи обов'язки. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, зокрема, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень
Згідно пунктів 1, 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Поряд з цим згідно частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відтак, суд приймає до уваги та враховує правову позицію, викладену Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 15 квітня 2014 року у справі №21-40а14 та від 13 травня 2014 року у справі 21-89а14.
Так, проаналізувавши наведені вище вимоги Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла таких висновків:
«….Органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
…При цьому оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною….».
Таким чином, з наведеного слідує, що: 1) про наявність виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом; 2) при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави; 3) у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки; 4) в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача; 5) правильність обчислення збитків перевіряє суд, який розглядає позов органу державного фінансового контролю, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Як вбачається з обставин даної справи, виявлені Державною фінансовою інспекцією у Чернівецькій області під час ревізії Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області порушення закону призвели, на думку відповідача, до збитків державному бюджету, внаслідок чого останній вимагав від позивача, зокрема, «розглянути питання про притягнення працівників установи, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності», а також пропонував для усунення порушень, зокрема, стягнути збитки з підрядних організацій.
При цьому указана пропозиція відповідача нерозривно пов'язана із встановленими в ході ревізії позивача порушеннями, що не заперечувалось сторонами.
Водночас позивач зазначав, що не погоджується з висновками відповідача стосовно наявності виявлених порушень законодавства з питань вартості будівництва.
На переконання суду, адресована відповідачем позивачу вимога «щодо розгляду питання про притягнення працівників установи, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності» безпосередньо не порушує прав позивача та фактично не тягне для нього негативних наслідків. Пропозиція ж відповідача щодо стягнення позивачем з підрядних організацій збитків не є обов'язковими для нього. Механізм реалізації даного, в разі невиконання в добровільному порядку, можливий лише при зверненні органу державного фінансового контролю до суду з позовом про стягнення таких збитків. Збитки стягуються в судовому порядку за позовною заявою, поданою органом державного фінансового контролю.
При цьому наявність підстав для стягнення збитків, тобто фактично наявність встановлених відповідачем в ході ревізії порушень вимог законодавства з питань вартості будівництва, з якими і не погоджувався позивач, та правомірність обчислення збитків перевірятиме суд, який розглядатиме позов органу державного фінансового контролю у випадку звернення з таким.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, що Державна фінансова інспекція у Чернівецькій області звернулась до суду з позовами до ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», ПАТ «Південьзахідшляхбуд», ПрАТ «Вінницьке МБУ-4», ТОВ «Трейдербуд», ТзОВ «МГБ-Будторг» про стягнення збитків.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, пред'явленого Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області до Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області від 21 липня 2015 року №24-06-14-14/4304.
Керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк
Постанова у повному обсязі складена 25 вересня 2015 року.