23 вересня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2944/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держземагентства у Херсонській області (далі - ГУ Держземагентства у Херсонській області, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,4216 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу державної власності (господарський двір КБУ №3) за межами населеного пункту с. Дудчани за адресою: автодорога Мар'янське-Берислав, 46 кілометр, НОМЕР_1 на території Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області та зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про затвердження вказаного проекту землеустрою і прийняти за наслідками розгляду рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог вказано те, що на підставі розпорядження голови Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області від 21.02.2012р. №68 розроблено та погоджено у встановленому законодавством порядку проект землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,4216 га із земель запасу державної власності (господарський двір КБУ №3) за межами населеного пункту с. Дудчани за адресою автодорога Мар'янське-Берислав, 46 кілометр, НОМЕР_1 на території Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області.
Вказаний проект подано на затвердження Головному управлінню Держземагентства у Херсонській області як органу, який відповідно до законодавства наділений повноваженнями розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення.
Однак у затвердженні проекту було відмовлено листом №19-21-0.102-614/15-15-СГ від 24.04.2015р. у зв'язку з відсутністю затвердженого детального плану території та з посиланням на положення ч.3 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до яких у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Позивач вважає відмову у затвердженні проекту землеустрою протиправною, посилаючись на те, що по-перше, така відмова повинна була бути оформлена наказом, а не листом; по-друге, земельна ділянка відводиться у власність не для містобудівних потреб, тому у ГУ Держземагентства у Херсонській області з огляду також на факт погодження проекту землеустрою всіма уповноваженими органами не було законних підстав для відмови у його затвердженні та передачі земельної ділянки у власність.
У зв'язку з реорганізацією Державного агентства земельних ресурсів України та його територіальних органів шляхом перетворення у Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, судом замінено в порядку правонаступництва відповідача на Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Херсонській області).
ГУ Держгеокадастру у Херсонській області подано письмові заперечення на позов, у яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржені дії вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зокрема, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області вказує, що позивач 06 квітня 2015 року звернувся до ГУ Держземагентства у Херсонській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,4216 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району та надати її у власність.
За результатами розгляду клопотання та наданого до нього проекту землеустрою встановлено, що земельна ділянка, на яку претендує гр. ОСОБА_1, відноситься до несільськогосподарських угідь та знаходиться під господарськими будівлями і дворами. Крім того на земельній ділянці розташовано об'єкт нерухомого (нежитлового) майна, а саме будівля КБУ - 3, яка належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності.
З 01 січня 2015 року, відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Оскільки Законом не передбачено виключень із норм частини 3 статті 24, а земельне законодавство не визначає різниці між формуванням нових (вільних) земельних ділянок та земельних ділянок під існуючими об'єктами нерухомості, зазначена вимога розповсюджується на всі рішення про надання земельних ділянок для містобудівних потреб, які мають прийматися на підставі проектів землеустрою щодо її відведення.
Посилаючись на викладене, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області вважає, що у затвердженні проекту землеустрою було відмовлено правомірно.
В судове засідання сторони не з'явились, будучі належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду справи.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.
Представником ГУ Держгеокадастру у Херсонській області подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.
Згідно із ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Представником ГУ Держгеокадастру у Херсонській області не надано жодного доказу на підтвердження наявності поважних причин неприбуття у судове засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірним у даній справі є правомірність відмови ГУ Держземагентства у Херсонській області у затвердженні погодженого проекту землеустрою та передачі земельної ділянки позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства.
При вирішенні даного спору суд враховує наступне.
Підстави набуття громадянами права на землю із земель державної та комунальної власності та порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначені ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст.122 Земельного кодексу України, відповідно до якої Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За вказаними правовими нормами процес одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки включає: звернення до уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу за отриманням дозволу на розробку проекту землеустрою; надання такого дозволу за рішенням відповідного органу; розробка проекту землеустрою; погодження проекту землеустрою уповноваженими на те органами; затвердження проекту землеустрою і передачу земельної ділянки у власність за рішенням уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу; державна реєстрація права власності.
Так, відповідно до ч.ч.9, 10 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Як установлено судом, розпорядженням голови Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області від 21.02.2012р. №68 відповідно до чинного на той час законодавства надано позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,00 га із земель запасу державної власності (господарський двір КБУ №3) за межами населеного пункту с. Дудчани за адресою автодорога Мар'янське-Берислав, 46 кілометр, НОМЕР_1 на території Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області.
На виконання цього розпорядження позивачем замовлено та Малим приватним підприємством "Агро-Експерт" розроблено проект землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,4216 га із земель запасу державної власності (господарський двір КБУ №3) за межами населеного пункту с. Дудчани за адресою автодорога Мар'янське-Берислав, 46 кілометр, НОМЕР_1 на території Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області.
Проект погоджено у встановленому ст.186-1 Земельного кодексу України порядку, про що свідчить висновок Відділу Держземагентства у Нововоронцовському районі Херсонської області від 10.06.2014р. №1590/1-18.
Позивач 06 квітня 2015 року звернувся до ГУ Держземагентства у Херсонській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,4216 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району та надати її у власність.
Листом ГУ Держземагентства у Херсонській області від 24.04.2015р. №19-21-0.102-614/15-15-СГ відмовлено у затвердженні вказаного проекту землеустрою.
Відмова мотивована тим, що земельна ділянка відноситься до несільськогосподарських угідь та знаходиться під господарськими будівлями і дворами; на ній розташовано належний позивачу на праві приватної власності об'єкт нерухомого (нежитлового) майна - будівля КБУ - 3 і відсутній затверджений детальний план території, що визначає розташування та використання відповідної земельної ділянки, в той час як відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Оцінюючи правомірність відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дійсно, ч.3 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлений імперативний припис про те, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Згідно з п.6-1 Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" установлено, що дія частин третьої та четвертої статті 24 цього Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.
Матеріалами справи не підтверджено наявності затвердженого детального плану або плану зонування території, на якій розташована земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач.
У той же час, на думку суду, визначальним для вирішення питання про наявність заборони на передачу земельних ділянок у власність є факт надання їх для містобудівних потреб, як видно зі змісту ч.3 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
В даному випадку земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, відноситься до земель сільськогосподарського призначення та пропонується позивачу для ведення особистого селянського господарства, а не для містобудівних потреб, що підтверджується наявними у справі доказами.
Той факт, що на цій земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна з огляду на її цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, не може свідчити про те, що вона надається позивачу саме для містобудівних потреб у розумінні Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про землеустрій", "Про Генеральну схему планування території України", тощо.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що у відповідача були відсутні передбачені ч.3 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою.
Крім того, слід звернути увагу на те, що як чітко видно зі змісту ч.ч.9, 10 ст.118 Земельного кодексу України, за наслідками розгляду поданого на затвердження проекту землеустрою зобов'язаний прийняти одне з двох рішень: про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про відмову в цьому.
Чинні на час виникнення спірних правовідносин нормативні та розпорядчі акти передбачали наступне.
Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Держземагентство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.
Відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України "Про Державне агентство земельних ресурсів України" від 08.04. 2011 року №445/2011 основними завданнями Держземагентства України є, зокрема реалізація державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.
Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань в тому числі передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні; бере участь у погодженні документації із землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проектів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки, тощо.
Таким чином, вказані повноваження поряд з іншими складають зміст компетенції відповідача і є його дискреційними повноваженнями, для реалізації яких йому надана свобода діяти в установлених законодавством межах на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій чи один з варіантів можливих рішень.
Пунктом 9 Положення №445/2011 визначено, що Держземагентство України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держземагентства України.
Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 14.06.2013 р. №268 затверджено Положення про Головне управління Держземагентства у Херсонській області, пунктом 9 якого передбачено, що ГУ Держземагентства у Херсонській області у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
З наведеного вбачається, що чинним законодавством України передбачена єдина форма рішення, що приймається територіальними органами Держземагентства за результатами розгляду заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, і це є Наказ.
Інших форм рішень, якими в межах наданих законодавством повноважень вирішуються органами Держземагентства питання щодо розпорядження земельними ділянками, таких як в даному випадку лист-відповідь, чинним законодавством не передбачено.
В ході судового розгляду встановлено, що ГУ Держземагентства у Херсонській області не приймалось рішення у формі наказу про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, така відмова свідомо оформлена відповідачем у вигляді листа від 24.04.2015р. №19-21-0.102-614/15-15-СГ, який не є документом організаційно-розпорядчого характеру.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач при вирішенні питання про відмову позивачу у затвердженні проекту землеустрою діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Слід звернути увагу і на те, що суд не може перебирати на себе повноваження Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, вирішуючи замість відповідача, які рішення він повинен приймати, але не позбавлений можливості зобов'язати останнього розглянути спірне питання про затвердження проекту землеустрою та прийняти за результатами такого розгляду рішення у відповідності до вимог чинного законодавства - ч.9 ст.118 Земельного кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015р. №15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з пп.31 п.4 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Таким чином, до повноважень ГУ Держгеокадастру у Херсонській області віднесено вирішення питань щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, а відтак в його компетенції знаходиться усунення порушень прав позивача.
З урахуванням викладеного та встановлених обставин протиправності дій відповідача, суд вважає обґрунтованими і позовні вимоги про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Херсонській області як правонаступника відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та прийняти за наслідками розгляду одне з рішень, передбачених ст.118 Земельного кодексу України.
Згідно з частиною першою ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, оскільки відповідачем не доведено правомірність своїх дій, які оскаржені позивачем.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,4216 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу державної власності (господарський двір КБУ №3) за межами населеного пункту с. Дудчани за адресою: автодорога Маря'нське-Берислав, 46 кілометр, НОМЕР_1 на території Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області розглянути за заявою ОСОБА_1 від 06 квітня 2015 року питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,4216 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу державної власності (господарський двір КБУ №3) за межами населеного пункту с. Дудчани за адресою: автодорога Мар'янське-Берислав, 46 кілометр, НОМЕР_1 на території Дудчанської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області та прийняти за наслідками розгляду цієї заяви одне з рішень, передбачених частинами 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Пекний А.С.
кат. 6.3