Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
Харків
23 вересня 2015 р. № 820/7828/15
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лук'яненко М.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування постанови, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: звільнити з-під арешту наступне спірне нерухоме майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на яку накладений арешт на підставі постанови № 162-21/10 від 05.08.2010 року, винесеної Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; постанови № 31677339 від 14.03.2012 року, винесеної Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; постанови № 39614314 від 04.09.2013 року, винесеної Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; постанови № 39614994 від 04.09.2013 року, винесеної Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; постанови № 39631768 від 04.09.2013 року, винесеної Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
В обґрунтування позову зазначив, що 07.11.2007 року ОСОБА_1 уклав з АКІБ "УкрСиббанк" кредитний договір №11248197000. В забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором укладено Іпотечний договір від 07.11.2007 року, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за Договором кредиту №11116166000 від 07.11.2007 року нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою АДРЕСА_2. Обтяження згідно вищевказаного іпотечного договору відступлено ТОВ "Кей-Колект" та зареєстровано у Державному реєстрі іпотек. 12.12.2011 року ПАТ "УкрСиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект", відповідно до Договору факторингу № 1 свої права вимоги за зобов'язаннями відповідача по кредитному договору. 09.07.2015 року позивачу при зверненні до нотаріуса стало відомо, що на майно третьої особи, у тому числі на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 07.11.2007 року, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_2, накладені наступні арешти на підставі постанов: №162-21/10 від 05.08.2010 року, №31677339 від 14.03.2012 року, №39614314 від 04.09.2013 року, №39614994 від 04.09.2013 року, №39631768 від 04.09.2013 року. Позивач вважає, що такі дії державного виконавця порушують права позивача, оскільки ТОВ "Кей-Колект" має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував з підстав його необґрунтованості.
Треті особи, в судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутністю не надавали.
Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи встановлено, що 07.11.2007 року ОСОБА_1 уклав з АКІБ "УкрСиббанк" кредитний договір №11248197000.
В забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором укладений Іпотечний договір від 07.11.2007 року, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за Договором кредиту №11116166000 від 07.11.2007 року нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 23-25).
Обтяження згідно вищевказаного іпотечного договору відступлено ТОВ "Кей-Колект" за договором відступлення права вимоги та зареєстровано у Державному реєстрі іпотек (а..с. 9-14, 18-19).
12.12.2011 року ПАТ "УкрСиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект", відповідно до Договору факторингу №1 свої права вимоги за зобов'язаннями відповідача по кредитному договору (а.с.15-17).
09.07.2015 року позивачу при зверненні до нотаріуса стало відомо, що на майно третьої особи, у тому числі на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 07.11.2007 року, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_2; накладені наступні арешти на підставі постанов: №162-21/10 від 05.08.2010 року, №31677339 від 14.03.2012 року, №39614314 від 04.09.2013 року, №39614994 від 04.09.2013 року, №39631768 від 04.09.2013 року.
14.03.2012 року заступником начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського управління юстиції Глушко А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31674339 за виконавчим листом №2-1450 від 17.02.2012 року винесеним Орджонікідзвським районним судом м. Харкова про стягнення заборгованості за кредитним договором.
21.11.2008 року заступником начальника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського управління юстиції Ворвуль Р.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №10263336 за виконавчим написом №2245 від 30.06.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що у відношенні майна ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, реєстратором: Харківська філія державного підприємства "Інформаційний центр "Міністерства юстиції України, зареєстровано арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, підстава обтяження: постанова Орджонікідзевського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції №31677339 від 14.03.2012 року, №162-21/10 від 05.08.2010 року (а.с. 9-14).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулює Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового "Провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до положень ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно положень ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Згідно до ч.1. ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
З матеріалів справи, судом встановлено, що на майно третіх осіб, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 накладений арешт в рамках примусового виконання виконавчого листа №2-1450 від 17.02.2012 року, де стягувачем є ПАТ "ПроКредит Банк", та виконавчого напису нотаріуса №2245 від 30.06.2008 року, де стягувачем є ОСОБА_8
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправним арешту на майно третіх осіб, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, накладеного Орджонікідзевськім відділом державної виконавчої служби та зобов'язання відповідача звільнити з - під арешту нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_4.
Отже, накладаючи арешт на майно третіх осіб, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Поряд із цим, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Положеннями ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Отже, у контексті з положеннями частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваними діями (бездіяльністю), рішеннями відповідачів.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи те, що позивачем не доведено факту порушення його прав відповідачем, а судом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування постанови - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя М.О. Лук'яненко