Справа № 819/2285/15
17 вересня 2015 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А. В. при секретарі судового засідання Косюк О.П.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Лещук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004212102 від 6 липня 2015 року, -
ОСОБА_3 (надалі по тексту - позивач або ОСОБА_3.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі по тексту - відповідач або Чортківська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004212102 від 6 липня 2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що під час проведення фактичної перевірки так і під час прийняття рішення за її результатами відповідачем були допущені порушення чинного законодавства.
Позивач, зокрема, зазначив, що Чортківська ОДПІ не є органом, уповноваженим видавати суб'єкту підприємницької діяльності ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, а тому у відповідача немає повноважень на прийняття рішень про застосування санкцій встановлених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Крім того, позивач вважає, що за наслідками перевірки мало бути винесено рішення про застосування фінансової санкції, а не податкове повідомлення-рішення.
Позивач також зазначає про те, що контролюючим органом неправильно розмір штрафних санкцій, які на його думку визначені у відсотковому відношенні від вартості фактичних залишків товару, а не 200 відсотків від вартості отриманої партії товару, як це передбачено Законом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені в адміністративному позові. Додатково пояснив, що в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні від 6 липня 2015 року та розрахунку штрафних санкцій містяться посилання на різні номера абзаців ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що, на його думку, ще є одним із доказів неправомірності податкового повідомлення-рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що одержаними матеріалами, доказами під час перевірки стану дотримання вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, встановлено реалізацію тютюнових виробів без ліцензії, а також зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Вважає, що дії відповідача щодо прийняття на підставі акту перевірки від 19.06.2015 року податкового повідомлення-рішення №0004212102 від 6 липня 2015 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 34 000 грн. здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України.
З врахуванням викладеного, просила суду відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін , дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно п. 75.1. ст. 75 органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.80.1. та п.80.2. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2012 року №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють, та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.
З врахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, суд вважає, що у податкового органу були правові підстави для проведення у позивача фактичної перевірки, а обмеження на проведення перевірки до нього не застосовуються.
Судом встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Тернопільській області проведено фактичну перевірку стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у магазині, що розташований за адресою: с.Цигани Борівського району у якому свою підприємницьку діяльність здійснює фізична особа - підприємець ОСОБА_3.
Проведеною перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі тютюнових виробів без наявності ліцензії (реалізація однієї пачки сигарет на суму 13 грн.), а також зберігання з метою реалізації тютюнових виробів без марок акцизного збору ( тютюнові вироби без марок акцизного збору на суму 495 грн. 50 коп. та тютюнові вироби із марками акцизного збору на суму 456 грн. 87 коп.)
Дані порушення зафіксовані в акті перевірки від 19.06.2015 року (далі по тексту - акт перевірки) (а.с.7-9).
На підставі висновків зроблених в акті перевірки Чортківською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, винесено податкове повідомлення-рішення №004212102 від 6 липня 2015 року (а.с.10).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо повноважень Чортківської ОДПІ на винесення податкового повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що як зазначено вище підстави та порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі які стосуються дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», регламентовані Податковим кодексом України. Пунктом 116.1 статті 116 Податкового кодексу України регламентовано, що у разі застосування контролюючим органом до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Враховуючи вищенаведену норму, яка є приорітетнішою від норм Закону України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який в часі був прийнятий раніше Податкового кодексу України, суд вважає, що посилання позивача на те, що за наслідками перевірки мало бути винесено рішення про застосування фінансової санкції, а не податкове повідомлення-рішення є безпідставними.
Крім того, судом не приймаються до уваги твердження позивача з приводу того, що у Чортківської ОДПІ (керівника Чортківської ОДПІ) не було повноважень на прийняття рішення за наслідками перевірки, оскільки ні Законом України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ні податковим кодексом України таких обмежень не встановлено.
Щодо встановлених порушень, то суд, враховує те, що ні позивач ні її представник не заперечили факту вчинених порушень. Крім того, ОСОБА_3 визнала їх надаючи пояснення під час проведення перевірки (а.с.18).
Щодо розміру застосованої санкції суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Як видно із розрахунку штрафних санкцій до позивача застосовано штрафні санкції за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій в розмірі 17 000 грн. та за зберігання з метою реалізації тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка в розмірі 17 00 грн. Представник відповідача пояснила, що Чортківською ОДПІ було застосовано мінімальний розмір штрафних санкцій, який визначений ст.17 Закону.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» від 12 серпня 2014 року № 1638-УІІ, який опубліковано 04.09.2014р., встановлено : До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: «- оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі сиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн.» (абз.4 ч.2 ст.17 Закону);
«- виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару але не менше 17 00 грн. (абз 10 ч.2 ст.17 Закону).
Відповідно до прикінцевих положень вищезазначеного Закону, вказано, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців одинадцятого - чотирнадцятого підпункту 9 пункту 2 розділу І цього Закону (щодо внесення змін до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону.
Тобто станом на час прийняття рішення про застосування фінансових санкцій законом був визначений мінімальний розмір штрафних санкцій - 17 000 грн. за одне та інше порушення.
З врахуванням викладеного, суд вважає безпідставними твердження позивача, щодо неправильності визначення розміру штрафних санкцій.
Судом також не приймається до уваги пояснення представника позивача з приводу того, що в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні від 6 липня 2015 року та розрахунку штрафних санкцій містяться посилання на різні номера абзаців ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що є одним із доказів неправомірності податкового повідомлення-рішення. З аналізу структури норм які передбачені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суд прийшов до висновку, що в податковому повідомленні-рішенні містяться правильні посилання на абзаци 4 та 10 ч.2 ст.17 Закону.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами не довів правомірності своїх вимог, а тому приходить до переконання про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції що діяла до 1 вересня 2015 року) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача чи відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Враховуючи те, що при поданні адміністративного позову позивачем було сплачено тільки 73, 20 грн. та враховуючи те, що суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, з позивача належить стягнути недоплачену частину судового збору яка буде становити: 1827 грн. - 73,20 грн. (сплачена частина) = 1 754 грн.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004212102 від 6 липня 2015 року, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) в користь державного бюджету України 1 754 грн. несплаченої частини судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано 22 вересня 2015 року.
овний тестП
Головуючий суддя Осташ А. В.
копія вірна
Суддя Осташ А. В.