Копія
22 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/7747/11
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Опімах Л.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (далі по тексту - позивач, УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми), звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) - на користь УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1768,80 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV відповідач є страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми і зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. Сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Відповідно до поданого відповідачем звіту за 2010 рік, ним самостійно були нараховані страхові внески на загальну суму 1822,80 грн, які були сплачені лише частково, залишок несплаченої суми становить 1768,80 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача на користь УПФУ в Ковпаківському районі м. Суми вказану суму заборгованості.
У судове засідання представник позивача не прибув, у позовних вимогах просив розглянути справу без його участі.
Відповідач, якому надсилалося повідомлення про дату, час і місце розгляду справи за його останнім відомим місцем реєстрації, у судове засідання не з'явився повторно. Про причини неявки всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав. Крім того, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно зі ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 - зареєстрована як фізична особа-підприємець, є страхувальником і зареєстрована як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (а.с. 6), включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5).
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі по тексту -Закон).
Страхувальниками, які на підставі п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (тут і далі по тексту - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, є, зокрема, застраховані особи, зазначені в п. 3 статті 11 цього Закону, а саме фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 5 статті 14 Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону встановлено, що взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється у такому порядку: для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, зазначених у пунктах 1 - 4 статті 14 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.
Як встановлено судом, відповідно до п. 5 ст. 14 Закону відповідач є страхувальником та сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 6 п. 2 ст. 17 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно п.п. 3, 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Таким чином, вирішуючи питання щодо застосування нормативно-правового акта, суд виходить з того що преамбулою до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що останній розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, саме останній, як зазначалося вище, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" останній регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції Закону України від 08.07.2010 р. N 2461-VI) фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок) зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно, при цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року N 2154-VI встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні, таким чином мінімальний страховий внесок на місяць у третьому кварталі 2010 року становив 294,82 грн, у жовтні - листопаді 2010 року - 301,12 грн, у грудні 2010 року - 306,10 грн.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.
Згідно з п. 3 Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 3 липня 1998 року N 727/98 відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують відповідні суми внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до поданого відповідачем звіту за 2010 рік ним самостійно були нараховані страхові внески за 2010 рік у розмірі 1822,80 грн (а.с. 7), проте в порушення ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у повному обсязі не сплачені.
Із розрахунку позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (а.с. 4) вбачається, що з урахуванням часткової сплати заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за 2010 рік складає 1768,80 грн, що також підтверджується копією картки особового рахунку платника (а.с. 8).
Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Абзацом 8 ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право органу Пенсійного фонду звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 1768,80 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків -задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (40002, м. Суми, вул. Шкільна, 17, пот/р 25608311182 в Сумському обласному управлінні Ощадбанку, МФО 337568, код 22977089) заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010 рік в сумі 1768 грн 80 коп (тисяча сімсот шістдесят вісім грн 80 коп).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М. Опімах