15 листопада 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4700/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
при секретарі - Ємець Я.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплаченої суми забезпечення по безробіттю в порядку регресу, -
Позивач, Полтавський районний центр зайнятості, 04 жовтня 2010 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплаченої суми забезпечення по безробіттю в розмірі 12 922 (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 53 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період перебування на обліку у Полтавському районному центрі зайнятості, ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 незаконно отримано допомогу по безробіттю в сумі 12 922 грн. 53 коп.
Представник позивача в судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі заяви від 04.12.2008 року та згідно статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 року № 803-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 803-XII) гр. ОСОБА_2 зареєстровано в Полтавському районному центрі зайнятості як шукаючого роботу. В поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договору цивільно-правового характеру та пенсії не отримує (а.с.14).
Наказом директора Полтавського районного центру зайнятості № НТ081204 від 04.12.2008 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (витяг з наказу - а.с. 15).
Таким чином, за період з 04 грудня 2008 року по 28 жовтня 2009 року відповідачем було отримано допомогу по безробіттю в загальному розмірі 12 922 грн. 53 коп.
Відповідно до статті 2 Закону № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що гр. ОСОБА_2 на момент надання статусу безробітного був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. А саме, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 18.01.2005 року був зареєстрований як фізична особа - підприємець Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 2 577 000 0000 000233 (а.с. 18).
Згідно пункту "б" частини 3 статті 1 Закону № 803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1533-ІІІ), застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Однак, всупереч вказаним нормам Закону, відповідач не повідомив Полтавський районний центр зайнятості про те, що він на момент звернення до служби зайнятості був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачу безпідставно нараховано та виплачено Полтавським районним центром зайнятості допомогу по безробіттю в загальній сумі 12 922 грн. 53 коп.
Частиною 3 статті 36 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці України від 20.11.2000 р. № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Полтавським районним центром зайнятості 06.09.2010 року за № 26 було видано наказ про повернення допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2 (а.с. 22), копію якого відповідач отримав 10 вересня 2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 23).
На момент розгляду справи судом кошти на розрахунковий рахунок позивача від відповідача не надходили.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 1533-ІІІ Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Полтавського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплаченої суми забезпечення по безробіттю в порядку регресу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Радянська, 14, с. Божківське, Полтавський район, Полтавська область) на користь Полтавського районного центру зайнятості зайво виплачену суму забезпечення по безробіттю в розмірі 12 922 (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 53 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 листопада 2010 року.
Суддя О.О. Кукоба