02 листопада 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3968/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Мушук В.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агрополкомпостач" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
20 серпня 2010 року Приватне підприємство "Агрополкомпостач" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
У позові просили визнати протиправними дії ДПІ у м. Полтаві щодо зменшення податкового кредиту по податку на додану вартість за січень 2010 року на суму 15119 грн. по взаємовідносинах з ПП "Трансагроресурс" та на суму 15119 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "ПСП-Полтава" та зобов'язати ДПІ у м. Полтаві вчинити дії по відновленню (врахуванню) даних сум в податковій звітності, в тому числі в електронному реєстрі податкових накладних та при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту; визнати неправомірними дії ДПІ у м. Полтаві щодо зменшення валових витрат по податку на прибуток за 1 квартал 2010 року на суму 75595 по взаємовідносинах з ПП "Трансагроресурс" та на суму 75595 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "ПСП-Полтава".
В обґрунтування позову вказано, що ДПІ у м. Полтаві 19 липня 2010 року проведено невиїзну документальну перевірку ПП "Агрополкомпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року. За результатами перевірки 20 липня 2010 року складений Акт № 6587/23-2/33890860, згідно висновкам якого, ПП "Агрополкомпостач" за 1 квартал 2010 року завищено валовий дохід підприємства у сумі 75595 грн, завищено валові витрати на суму 75595 грн., чим порушеноп.4.1 ст.4, п. 5.1, п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та за січень 2010 року завищено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 15119 грн., та завищено податковий кредит у сумі 15119 грн., чим порушено п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Позивач не згоден як із висновками, так і з мотивувальною частиною даного акту, вважає їх протиправними та необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності і вимогам закону. Окрім того, за наслідками проведеної перевірки та складення акту податковим органом не було прийнято відповідного рішення, однак було вчинено коригування даних декларацій позивача без прийняття податкового повідомлення-рішення, що позивач також вважає протиправним.
Заперечує висновки перевіряючих, що викладені у відповідному акті перевірки, щодо нікчемності ряду правочинів з контрагентами (конкретні господарські операції будуть описані нижче). Вважає, що як податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість, так і валові витрати й валовий дохід, а відтак, зобов'язання з податку на прибуток підприємств, були ним обчислені й відповідно сформовані вірно та на підставі норм закону.
Представник позивача підтримав у судовому засіданні позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, у тому числі надав суду письмові заперечення. У запереченнях стверджував про правомірність своїх дій, у тому числі обґрунтованість та законність мотивувальної частини та висновків Акту № 6587/23-2/33890860 від 20 липня 2010 року з посиланням на ті ж факти, які викладені та проаналізовані у самому акті. Письмово підтвердив відсутність будь-яких рішень (податкових повідомлень-рішень) за наслідками перевірки позивача за Актом № 6587/23-2/33890860 від 20 липня 2010 року. Так само заперечував проти позову представник відповідача у судовому засіданні з тими ж поясненнями, що викладені у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Приватне підприємство "Агрополкомпостач" 07 листопада 2005 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 33890860) виконавчим комітетом Полтавської міської ради.
ДПІ у м. Полтаві 19 липня 2010 року була проведена невиїзна документальна перевірка ПП "Агрополкомпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року.
За наслідками проведеної перевірки 20 липня 2009 року ДПІ у м. Полтаві складено акт №6587/23-2/33890860(надалі по тексту -Акт).
Згідно висновків Акту, з боку платника податків ПП "Агрополкомпостач" встановлено порушення:
- п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено валовий дохід підприємства у сумі 75595 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 75595 грн.;
- п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено валові витрати на суму 75595 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року на 75595 грн.;
- п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено податкові зобов'язання всього у сумі 15119 грн., тому числі за січень 2010 року в сумі 15119 грн.;
- п.п. 7.4.1 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено податковий кредит всього у сумі 15119 грн., тому числі за січень 2010 року в сумі 15119 грн.
Такі висновки ДПІ у м. Полтаві грунтуються на наступних доводах відповідача, що досліджуються згідно Акту та заперечень, поданих у ході судового розгляду.
У п. 2.6 Акту (“Загальні положення”) працівниками податкового органу, які проводили перевірку, проаналізовано угоди, що укладені між ПП "Агрополкомпостач" та ПП "Трансагроресурс" та ТОВ "ПСП-Полтава".
ПП "Агрополкомпостач" були укладені й виконані наступні договори:
- з ПП "Трансагроресурс" від 11 січня 2010 року за № 11/01/10-1 на постачання сої в кількості 23.26 тонн. З метою виконання даного договору ПП "Трансагроресурс" сформовано та надано рахунок на оплату №4 від 12.01.2010 року, видано видаткову накладну на отримання товару (сої) № 4 від 12.01.2010 року, згідно якої був отриманий товар та перевезений ПП ОСОБА_3, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 4 від 12.01.2010 року.
Однак, податковим органом вказано, що згідно податкової звітності у ПП "Трансагроресурс" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, складські приміщення, транспортні засоби для виконання укладеної з ПП "Агрополкомпостач" угоди;
- з ТОВ "ПСП-Полтава" укладено договір на продажу жмиху соєвого. На виконання даного договору ПП "Агрополкомпостач" видано податкові накладні №1 від 13.01.2010 року, № 2 від 14.01.2010 року, № 3 від 15.01.2010 року, № 4 від 17.01.2010 року, № 5 від 22.01.2010 року, № 6 від 22.01.2010 року, № 7 від 25.01.2010 року, № 8 від 25.01.2010 року, №9 від 28.01.2010 року.
Податковим органом зроблено висновок про наявність в укладених вказаних угодах мети їх сторін щодо ухилення від сплати податків, а відтак -про нікчемність правочинів, укладених між ПП "Агрополкомпостач" та ПП "Трансагроресурс" та ТОВ "ПСП-Полтава". Таким чином зроблено висновок про те, за даними операціями платник податку зависив валовий дохід на суму 75595 грн. за 1 квартал 2010 року, валові витрати на суму 75595 грн за 1 квартал 2010 року, завищив податкові зобов'язання за січень 2010 року на суму 15119 грн. та податковий кредит за січень 2010 року на суму 15119 грн.
У розділі 3.1.1 Акту (Валовий дохід) податковим органом наводиться мотивація висновку щодо завищення ПП "Агрокомполпостач" валового доходу на суму 75595 грн., які віднесено до валового доходу від реалізації товарів ТОВ "ПСП-Полтава".
До такого висновку податковий орган прийшов, оскільки п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
У розділі 3.1.2 Акту (“Валові витрати”) податковим органом наводиться мотивація висновку щодо завищення ПП "Агрокомполпостач" валових витрат на на суму 75595 грн., які віднесено до валових витрат від придбання товарів у ПП "Трансагроресурс".
До такого висновку податковий орган прийшов, оскільки п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, податковий орган приходить до висновку про наявність порушень ведення податкового обліку з податку на прибуток та відповідно його заниження.
У розділі 3.2 Акту (“Податок на додану вартість”) податковим органом вмотивовано висновок про завищення ПП "Агрополкомпостач" податкового зобов'язання з ПДВ на суму 15119 грн. та податкового кредиту з ПДВ на суму 15119 грн. На підставі тверджень про нікчемність угод, укладених між ПП "Агрополкомпостач" та ПП"Трансагроресурс", ТОВ "ПСП-Полтава", податкові зобов'язання та податковий кредит вважають неправомірно завищеним, хоча і посилаються в Акті на наявність належним чином оформлених податкових накладних та наявність підтверджуючих первинних документів.
Дані про прийняття на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві будь-яких рішень у суду відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ті висновки, до яких прийшов податковий орган та які вмотивовані в Акті перевірки, суд вважає необґрунтованими та безпідставними у зв'язку із наступним.
Відповідачем не наведено достатніх підстав та не надано суду достатніх доказів на підтвердження нікчемності угод, укладених ПП "Агрополкомпостач" з ПП"Трансагроресурс", ТОВ "ПСП-Полтава".
Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що вищезазначені договори є нікчемними, виходячи з того, що відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, а саме:
1. "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -судом встановлено, що таких порушень в угодах між ПП "Агрополкомпостач" та його контрагентами виявлено не було;
2. "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" -з матеріалів справи вбачається, що сторони цих договорів мають всі необхідні документи для підтвердження своєї законної діяльності: підприємства зареєстровані у встановленому законом порядку, мають юридичну адресу, отже, підстави для сумніву у законності їх діяльності - відсутні.
3. "волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі"
4. "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угода між сторонами укладалась в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів.
5. "правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочину доведена наданням суду документів, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами один перед одним в повному обсязі (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні).
Ніяким чином не доведених тверджень відповідача щодо неможливості виконання ПП"Трансагроресурс", ТОВ "ПСП-Полтава" договорів, укладених із позивачем, оскільки у них відсутні достатні трудові ресурси, згідно даних податкового обліку, не достатньо для того, щоб дані угоди визнати нікчемними та зробити висновок про наявність у контрагентів мети ухилення від оподаткування. У той же час ці операції підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, що надані позивачем та наявність підтвердження такими документами операцій не заперечується відповідачем та про неї зазначають працівники податкової служби в Акті перевірки.
Як на думку суду, позивач правомірно включив розрахунки за даними операціями, до складу валового доходу та валових витрат, а відтак правомірно сформував податкове зобов'язання з податку на прибуток, оскільки відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Для підтвердження включення витрат на поставку до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", а саме: документи, що підтверджують факт отримання товарів (робіт, послуг) від другої особи; документи, які підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, які були оформлені сторонами, та надані суду позивачем: рахунки-фактури, акти здавання-приймання наданих послуг (робіт), накладні, податкові накладні.
Таким чином, понесені витрати за договором з ПП "Трансагроресурс" та отриманий доход за договором з ТОВ "ПСП-Полтава" підпадають під визначення валових витрат та валового доходу відповідно п. 4.1 ст. 4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Стосовно завищення платником податку податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, про яке в Акті стверджував відповідач, суд не вважає таке твердження обґрунтованим з тих же підстав, що описані вище і стосуються включення сум до складу валових витрат, оскільки завищення податкового зобов'язання та податкового кредиту податковий орган вміняє платнику податків по тих же операціях та з тих же підстав.
Податковий орган стверджував про порушення платником податку п.7.3.1 Закону України “Про ПДВ”, згідно якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно із п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Однак, з матеріалів справи вбачається, що по тих операціях, на підставі яких у позивача наявне податкове зобов'язання та позивачем сформовано податковий кредит, маються належним чином виписані податкові накладні та підтверджуючі первинні бухгалтерські документи, про недійсність тих податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит, нічого не зазначив і відповідач.
Позивач надав вичерпний перелік доказів, достатній для відсутності сумнівів у дійсності та законності укладених та виконаних договорів з ПП "Трансагроресурс" та ТОВ "ПСП-Полтава". тому суд приходить до висновку про необгрунтованість та неправильність висновків Акту, які не відповідають дійсності, суперечать встановленим судом фактичним обставинам і не грунтуються на законі.
Однак відповідно до абз.2 п.1.3 ст.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не тягне відповідних юридичних наслідків.
Тому, незважаючи на незгоду суду з тими висновками, зробленими на тих підставах, що зазначені в Акті, суд виходить з того, що сам по собі акт не може бути предметом позову та не породжує правових наслідків. За наслідками перевірки на підставі Акту податкові повідомлення-рішення податковим органом не приймалися.
Судом перевірено стан облікової картки платника - ПП "Агрополкомпостач". Встановлено відсутність будь-яких коригувань, вчинених податковим органом в тому числі на підставі Акту.
Перевірено та доведено твердження позивача про внесення відповідних змін до "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".
Однак у суду відсутні підстави вважати такі зміни до вказаної бази данних юридично значущими діями відповідача, які змінювали б права і обов'язки платника податку і могли б бути предметом адміністративного позову.
Суд звертає увагу на те, що права позивача можуть бути порушені прийняттям податкового повідомлення-рішення на підставі Акту або ж інших рішень, чи вчиненням дій щодо самостійної зміни податкового зобов'язання платника.
Тому висновок суду про відмову у задоволені позову грунтується на встановленому факті відсутності з боку відповідача юридично значущих дій та рішень, які могли б бути предметом позову.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що необхідно відмовити у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2010 року.
Суддя І.С. Шевяков