23 вересня 2015 року
м.Полтава
Справа №816/4186/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного підприємства "Амарант-Транс" про стягнення коштів,
Лохвицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Амарант-Транс" та просила стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в розмірі 482 838 грн 15 коп., посилаючись на несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, що судом задоволено.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи достатність наданих позивачем доказів, суд визнав за можливе розглядати справу без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Приватне підприємство "Амарант-Транс" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 36454215 /а.с. 17-19/.
Відповідач перебуває на обліку платників податків в Лохвицькій ОДПІ з 24.09.2009 /а.с. 32/.
За ПП "Амарант-Транс" обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 482 838 грн 15 коп. /а.с. 30/, що виник за наступних обставин.
Відповідачем до податкової інспекції подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2015 року, в якому збільшено до сплати суму ПДВ на 59 400 грн та нараховані штрафні санкції в розмірі 1782 грн /а.с. 8-9/.
Крім того, платником по податкової інспекції подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року, в якій визначено до сплати суму ПДВ в розмірі 422 054 грн /а.с. 10-11/.
Суму грошового зобов'язання частково зменшено за рахунок переплати в розмірі 397,85 грн /а.с. 30/.
Оскільки відповідачем грошове зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Отже, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість, не підлягає оскарженню, вважається узгодженим з моменту подання платником податків таких декларацій та має бути самостійно сплачено протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання вказаних податкових декларацій.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган доходів і зборів надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що Лохвицькою ОДПІ сформовано та 04.06.2015 надіслано відповідачу податкову вимогу від 29.05.2015 №477-25 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 60 784 грн 15 коп. /а.с. 13/. Відповідач отримав податкову вимогу 02.07.2015, що підтверджено рекомендованим повідомленням /а.с. 34/.
Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано. Податковий борг відповідачем не сплачено, що підтверджено даними інтегрованої картки платника /а.с. 30/.
Суд враховує, що відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, підстави для формування та надіслання відповідачу нових податкових вимог на збільшену суму податкового боргу відсутні.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем відкрито розрахункові рахунки в установах банків /а.с. 31/.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу загалом в розмірі 482 838 грн 15 коп. суду не надав.
Натомість, наявність у позивача податкового боргу зі сплати ПДВ у вищезазначеному розмірі підтверджено матеріалами справи у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими. А відтак, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного підприємства "Амарант-Транс" про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Амарант-Транс" (код ЄДРПОУ 36454215; вул. Комарова, 1-а, с. Вирішальне, Лохвицький район, Полтавська область, 37264) кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість в розмірі 482 838 (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот тридцять вісім) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок на розрахунковий рахунок 31117029700239, код бюджетної класифікації платежу 14010100, одержувач - Державний бюджет, код одержувача 37953557, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 24 вересня 2015 року.
Суддя С.О. Удовіченко