справа № 1570/2727/2012
27 червня 2012 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.,
секретар Чиженко А.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі клопотання про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Регіонального представництва Фонду Державного майна України в Одеській області, треті особи КП «МБТІ та РОН», Одеська міська рада, Колективне підприємство «Одеській шкіряний завод №1»про визнання протиправними розпоряджень, наказу та актів,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 25.04.2012р. звернулись до суду з позовом до Регіонального представництва Фонду Державного майна України в Одеській області у якому просять визнати протиправними та нечинними Розпорядження ФДМ України в Одеській області №229-р від 08.07.1994р., Наказу №76 від 08.07.1994р., Наказу №524 від 19.05.1995р., Розпорядження №229-р від 08.07.1994 в частині включення при приватизації до вартості цілостного майнового комплексу шкіряного заводу гуртожитку у м.Одесі по вул.Слободська 56, який було позначено під літ «Г-2ж», а пізніше виправлено на літ. «Д-1»у технічному паспорті, визнати протиправним та нечинним акт оцінки вартості цілостного майнового комплексу затвердженого Розпорядженням №229-р від 08.07.1994р. в частині включення при приватизації до вартості цілостного майнового комплексу шкіряного заводу гуртожитку у м.Одесі по вул.Слободська 56, який було позначено під літ «Г-2ж», а пізніше виправлено на літ. «Д-1»у технічному паспорті від 09.06.1999р., зобов'язати передати будівлю гуртожитку у встановленому законом порядку у комунальну власність.
В судовому засіданні представником третьої особи Колективне підприємство «Одеській шкіряний завод №1»подано письмове клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду.
Позивачі та представник позивачів заперечували проти залишення позову без розгляду.
Представники відповідача, третіх осіб КП «МБТІ та РОН» погодились з клопотанням.
Як вбачається з позовної заяви КП «Одеський кожевний завод №1»поданої до Суворовського районного суду м.Одеси про зобов'язання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звільнити адміністративне приміщення розташоване за адресою: м.Одеса вул..Слободська 56 до нього у додатках додавалось копія свідоцтва про право власності №006083 від 03.02.2000р., копія технічного паспорту на нежитлові будівлі від 09.06.1999р.
Як вбачається з копії постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 06.04.2011р. по справі №2-а-3/11 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до КП «МБТІтаРОН»про визнання протиправними дій щодо внесення у технічну документацію інформації, про належність до адміністративних споруд нежитлового фонду та позначення як прибудови -двоповерхової будівлі гуртожитку по вул..Слободська 56 у м.Одесі і міститься під літерою «Д-1»у технічному паспорті від 09.06.1999р. під час розгляду справи судом досліджувався акт приймання-передачі майна від 31.08.1995р. до договору купівлі-продажу з організацією орендарів від 30.05.1995р. укладеного згідно наказу регіонального фонду держмайна України в Одеській області від 08.07.1994р. №76 (а.с.161).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012р. вказаний позов залишений без розгляду через пропуск строку звернення до суду без поважних причин(а.с.171).
Також як вбачається з рішення Господарського суду Одеської області по справі №30-22/236-09-6418 від 12.10.2010р. заступник прокурора Суворовського району м.Одеси звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМ України по Одеській області до КП «Одеській шкіряний завод №1» про визнання за державою право власності на житлову будівлю зазначену у технічному паспорті під літ.»Д1»розташовану за адресою :м.Одеса вул. Слободська 56, за участю третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Під час розгляду справи судом також досліджувалось Розпорядження ФДМ України в Одеській області №229-р від 08.07.1994р., Наказ №76 від 08.07.1994р., Наказ №524 від 19.05.1995, договір купівлі-продажу від 30.05.1995р., акт приймання-передачі проданого майна, технічний паспорт, та свідоцтво про право власності від 2000р.
Таким чином про оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень, як вважає представник третьої особи, позивачі дізнались ще під час розгляду справ в господарському та адміністративному судочинстві у 2010-2011р.
Позивачі вважають, що строк звернення до суду з позовом ними не пропущений посилаючись на ст.268ЦК України( в редакції від 16.01.2003р., набрав чинності з 01.01.2004р.).
Відповідно до ст..99 КАС України ( в редакції на жовтень 2010р.) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За вимогами ч.1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Застосовуючи правові норми, які визначають межі строків, в яких може бути поданий позов до суду, який підлягає розгляду, необхідно керуватися не тільки положеннями норм Кодексу адміністративного судочинства України, який регулює спірні питання, але ж і іншими законодавчими актами, які встановлюють визначальний строк, та як наслідок можливість звернення до суду за захистом порушеного свого права в таких межах.
Суд зазначає, що статтею 268 Цивільного кодексу України, визначені вимоги, на які позовна давність не поширюється. В даному випадку позовна давність не поширювалась на вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, яким порушено його право власності або інше речове право(пункт 4 частини 1 цієї статі).
Тобто, враховуючи предмет спору, який полягає у захисті майнового права (права користування майном) позивачів, підстави визначені позивачами для звернення до суду, з яких вбачається (на думку позивачів) протиправність спірного рішення, яке є таким що порушує відповідні права позивачів, суд зазначає, що давність на звернення до суду із захистом своїх прав по даному спору не розповсюджувалась.
Положення пункту 4 частини 1 статі 268 ЦК України було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства»N4176-VI ( 4176-17 ) від 20.12.2011 р. Зазначені зміни в законі набули чинності 15.01.2012 року.
В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до п.5 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону N 4176-VI встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про: 3) визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
Тобто, раніше діюче законодавство надавало можливість без обмежень у строку звертатися до суду із вимогами про оскарження відповідних актів органу державної влади, а зміни, які відбулись у законодавстві, яке регулювало питання строку, який не застосовувався на відповідні вимоги, надає таку можливість протягом трьох років та до його спливу позивачі звернулись до суду.
Таким чином, в межах спірних правовідносин, позивачі не є такими, що пропустили строк звернення до суду з позивними вимогами про оскарження рішень відповідача, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.99,100, 158, 165 КАС України, суд-
У задоволенні клопотання представника третьої особи про залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення без поважних причин -відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іванов Е.А.