Справа № 1570/1785/2012
08 червня 2012 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глуханчука О.В.,
при секретарі -Гур'євій К.І.
за участю сторін: представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю)
представника відповідача -ОСОБА_2 (за довіреністю)
представника прокуратури -ОСОБА_3 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост»до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства в Одеській області, за участю прокуратури міста ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій митного органу, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митних декларацій, скасування рішень про визначення митної вартості товарів, стягнення коштів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквафрост»звернулось до суду з адміністративним позовом до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства в Одеській області про визнання неправомірними дій Південної митниці щодо визначення митної вартості товару згідно з рішенням про визнання митної вартості товарів від 18.02.2012 року №500040606/2012/000012/2 та складення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України; визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18.02.2012 року №500040606/2/00002 оформлену Південною митницею; скасування рішення Південної митниці про визначення митної вартості товарів від 18.02.2012 №500040606/2012/0000/12/2; стягнення з Державного бюджету України суми ПДВ надмірно сплаченої ТОВ «Аквафрост»у розмірі 7657,27 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок №26007010111531 в АТ «Укрексімбанк»м. Одеса, МФО 328618; стягнення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 107,30 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Аквафрост»№26007010111531 в АТ «Укрексімбанк»м. Одеса, МФО 328618.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив, що 18 лютого 2012 року Південна митниця склала рішення про визначення митної вартості товарів №500040606/2012/000012/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500040606/2/00002 та відповідно до графи 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»в рішенні про визначення митної вартості товарів №500040606/2012/000012/2 відповідачем з метою встановлення митної вартості товару, ввезеного позивачем, застосований резервний метод (ст.273 Митного кодексу України, метод №6) та здійснено коригування в сторону збільшення митної вартості задекларованих позивачем товарів, з чим представник позивача не погоджується, оскільки вважає, що митним органом при визначенні митної вартості були допущені значні порушення при застосуванні методу, за яким необхідно визначати митну вартість.
Крім того, представник позивача звернув увагу суду на те, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом проводиться процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості. Також не були враховані надані до митного органу документи для визначення митної вартості товару, які відповідач зобов'язував надати ТОВ «Аквафрост»відповідно до декларації митної вартості.
Представник відповідача -Південної митниці у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі. При цьому представник відповідача посилається на те, що під час проведення перевірки документів, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було виявлено, що розмір його був нижчий, ніж величина витрат, обчислена посадовою особою митного органу. Декларанта було повідомлено та запропоновано надати додаткові документи в підтвердження заявленої митної вартості, а саме висновку експертної організації, що має відповідні повноваження згідно із законодавством щодо вартості товару та відповідну бухгалтерську документацію, первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку. Виходячи із наданої позивачем інформації, митним органом було прийнято рішення про необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості товару та було винесено відповідне рішення про визначення митної вартості №500040606/2012/0000/12/2 від 18 лютого 2012 року. Визначений рівень митної вартості на товар «Ікру тріски, неочищену від ястикової оболонки, чистою вагою нетто 999 кг, глазур 10 %, дата виготовлення 04.2011 року»становив 7,7168 доларів США/за кг. Зазначений товар ТОВ «Аквафрост»було подано до митного оформлення з урахуванням спірного рішення та випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів за ВМД від 22 лютого 2012 року №500040606.2012.000140, а тому на підставі вищевикладеного у позові слід відмовити у повному обсязі.
Крім того, представник відповідача зазначив, що процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості була проведена, однак представник позивача відмовився від підпису.
Представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.
Представник Головного управління Державного казначейства в Одеській області у судове засідання не з"явився, повідомлявся, жодних заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, суб"єкт зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Аквафрост», згідно зовнішньоекономічної угоди від 01 серпня 2011 року №No/SIF-1/11 (а.с.10-13) та додатку від 18 листопада 2011 року (а.с.14), ввіз на митну територію України на умовах поставки згідно ИНКОТЕРМС - 2000 товар «ікру тріски».
01 січня 2012 року між ТОВ «Інтертранс»та ТОВ «Аквафрост»було укладено договір №2/12-БР про надання послуг митного брокера.
З метою проведення митного оформлення товару позивачем була подана до Південної митниці облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності , накладна CMR, рахунок -фактура (інвойс), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), внутрішній договір (контракт) доручення, ветеринарні свідоцтва форм №1,2, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, сертифікат відповідності, сертифікат про походження товару невизначеної форми, копія вантажної митної декларації іноземної країни, ВМД, за якою було відмовлено в митному оформленні та інші документи, що підтверджує картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (а.с.16-17).
18 лютого 2012 року Південна митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500040606/2/00002 (а.с.16-17) та рішення про визначення митної вартості товарів №500040606/2012/000012/2 (а.с.15). Відповідно до пункту 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»(а.с.15) в рішенні про визначення митної вартості товарів №500040606/2012/000012/2 Південною митницею з метою встановлення митної вартості товару, ввезеного позивачем, застосований резервний метод №6 (ст.273 Митного кодексу України) та здійснено коригування в сторону збільшення митної вартості задекларованих ТОВ «Аквафрост»товарів, а саме -ікри тріски.
В рішенні про визначення митної вартості товарів №500040606/2012/000012/2 від 18 лютого 2012 року відповідачем зазначено митну вартість в доларах США в сумі 7, 7168 дол. США (графа 30 «Коригування»рішення про визначення митної вартості товарів).
20 лютого 2012 року позивачем було подано заяву з додатками до Південної митниці за №105/02.12 про надання дозволу на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов"язання у вигляді сплати до Державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом відповідно до порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов"язання при ввезені їх на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 17.03.2008 року №230 (а.с.36-37).
Відповідно до листа №8/42-02/2620 від 22.02.2012 року Південна митниця надала дозвіл щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов"язання та звернуло увагу на те, що згідно з п.5 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов"язання при ввезені їх на митну територію України, митний орган має право контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України (а.с.38).
Таким чином, здійснено оформлення вантажної митної декларації №500040606.2012.000140 від 09 лютого 2012 року з митною вартістю товару, що була встановлена відповідачем у рішенні про визначення митної вартості товарів №500040606/2012/000012/2 від 18 лютого 2012 pоку та позивачем сплачений податок на додану вартість в розмірі, виходячи з визначеної Південною митницею митної вартості товару. Сума податку на додану вартість, сплаченого позивачем, склала 7657, 27 грн..
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється у відповідності до розділу ІХ Митного кодексу України від 11.07.02 року, постанови КМУ №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».
Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Згідно зі статтею 42 Митного кодексу України, під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Із змісту ст. 266 Митного кодексу України вбачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, ясі імпортуються (вартість операції"); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271 цього Кодексу, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 Кодексу.
В ході проведення перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766 (далі Порядок), на етапі контролю митної вартості Південною митницею було виявлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості товару нижчий.
Пунктом 2 Порядку №1766 передбачено визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Абзацом другим даного пункту передбачено, що посадова особа митного органу у графі 2 "для відміток митного органу" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Абзацом 3 зазначеного пункту Порядку передбачено, що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "для відміток митного органу".
У декларації митної вартості 500040606/2012/ у відповідній графі щодо додаткового надання документів (а.с. 112) у графі «Для відміток митного органу»зазначено про необхідність подати додаткові документи -висновку експертної організації, що має відповідні повноваження згідно із законодавством щодо вартості товару (ДП «Держзовнішінформ»), відповідну бухгалтерську документацію, первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку.
Як вбачається з листа Державної митної служби України від 30 вересня 2009 року №11/3-10.16/9369-ЕП «з метою розширення інформаційної взаємодії між органами виконачої влади Міністерством промислової політики України та Державною митною службою України 10 серпня 2009 року підписано додаток №1 до угоди від 04 липня 2006 року №91 про інформаційне співробітництво, згідно з яким ДП «Укрпромзовнішекспертиза»визначено організацією, яка здійснює підготовку та надання інформації Держмитслужби. У разі необхідності отримання цінової інформації щодо окремих товарів або груп товарів на певних зовнішніх та внутрішніх ринках та консультаційної допомоги при визначенні методичних підходів ціноутворення для промислових товарів запити до ДП «Укрпромзовнішекспертиза»направляти через Держмитслужбу», а тому доводи відповідача стосовно того, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза»не міг бути прийнятий митними органами при визначенні митної вартості не можуть бути прийняті судом до уваги.
При прийнятті спірного рішення про визначення митної вартості №500040606/2012/000012/2 від 18 лютого 2012 pоку, відповідач здійснив коригування вартості товару, вказавши цю вартість у розмірі 7,7168/кг доларів США. Однак, за додатком №1 до контракту від 18 листопада 2011 року така вартість дорівнює 2,80 дол.США/кг.
Відповідно до ст. 273 Митного кодексу України, для визначення митної вартості товарів за резервним методом не може використовуватися довільно встановлена чи достовірно не підтверджена ціна товарів, мінімальна митна вартість, більша з двох альтернативних вартостей.
Таким чином, суд вважає, що застосування відповідачем резервного методу №6 є прямим порушенням наведеного положення Митного кодексу України, а тому рішення про визначення митної вартості товарів №500040606/2012/000012/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500040606/2/00002 - є противоправними та такими, що порушують права й законі інтереси позивача, а тому повинні бути скасовані.
З огляду на те, що рішення про визначення митної вартості товарів №500040606/2012/000012/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500040606/2/00002 визнані судом незаконними, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо зобовязання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ТОВ «Аквафрост»надміру сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 7657,27 грн. та зобов"язання повернути ТОВ «Аквафрост»з Державного бюджету України надміру сплаченого податку на додану вартість на загальну суму 7657,27 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок №26007010111531 в АТ «Укрексімбанк»м. Одеса, МФО 328618.
Так, позивач звернувся до Південної митниці з проханням відповідно до ст.264 Митного кодексу України надати дозвіл на випуск у вільний обіг товарів під гарантійне зобов'язання шляхом сплати до Державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною Південною митницею, до прийняття остаточного рішення по визначенню митної вартості. При цьому здійснено оформлення вантажної митної декларації №500040606/2012/000208 від 22 лютого 2012 року з митною вартістю товару, що була встановлена Південною митницею, позивачем сплачено податок на додану вартість в розмірі, виходячи з визначеної відповідачем митної вартості товару. Сума податку на додану вартість за товар, сплаченого позивачем склала 7657,27 грн..
Відповідно до п.14.1.115 ст.14 Податкового кодексу України сплачена позивачем на підставі рішення про визначення митної вартості товарів №500040606/2012/000012/2 від 18 лютого 2012 року в якості податку на додану вартість сума 7657,27 грн. є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням. У відповідності до п.43.5. ст.43 Податкового кодексу України на Південну митницю як на контролюючий орган у випадку наявності надмірно сплачених грошових зобов'язань платником податків покладений обов'язок складання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подачу такого висновку для виконання відповідному органу Державного казначейства України. При цьому на підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Повноваження щодо повернення зазначеної суми як надмірно сплаченого грошового зобов'язання покладено на органи Державного казначейства України. За місцезнаходженням позивача таким органом Державного казначейства України є Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В судовому засіданні представник позивача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, правомірність своїх дій та протиправність рішень Південної митниці.
Разом з тим, Південною митницею не надано доказів правомірності винесення оскаржуваного рішення, у зв"язку з чим, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачами по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому позовні вимоги у чаcтині стягнення з відповідача судових витрат підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, ст.ст. 42, 259, 265 - 273 Митного кодексу України, ст.14 Податкового кодексу України, Постановою КМУ №1766 "Про затвердженя порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються черех митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження", суд -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства в Одеській області, за участю прокуратури міста ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій митного органу, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митних декларацій, скасування рішень про визначення митної вартості товарів, стягнення коштів - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Південної митниці щодо визначення митної вартості товару згідно із рішенням про визнання митної вартості товарів від 18 лютого 2012 року №500040606/2012/000012/2 та складення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18 лютого 2012 року №500040606/2012/000012/2 оформлену Південною митницею.
Скасувати рішення Південної митниці про визначення митної вартості товарів від 18 лютого 2012 року №500040606/2012/000012/2.
Стягнути з Державного бюджету України суму ПДВ надмірно сплаченого ТОВ «Аквафрост» у розмірі 7657, 27 (сім тисяч шістьсот п'ятдесят сім гривень двадцять сім копійок) грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок №26007010111531 в АТ «Укрексімбанк» м.Одеса, МФО 328618.
Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 (сто сім гривень тридцять копійок) грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Аквафрост» №26007010111531 в АТ «Укрексімбанк» м.Одеса, МФО 328618.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст виготовлений та підписаний суддею11 червня 2012 року.
Суддя О.В. Глуханчук